Перша поетична книжка у дев’Ñ Ñ‚Ð½Ð°Ð´Ñ†Ñ Ñ‚ÑŒ, друга — у Ð´Ð²Ð°Ð´Ñ†Ñ Ñ‚ÑŒ два. Між ними — початок Ð¿Ð¾Ð²Ð½Ð¾Ð¼Ð°Ñ ÑˆÑ‚Ð°Ð±Ð½Ð¾Ð³Ð¾ Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€Ð³Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ , перерване Ð½Ð°Ð²Ñ‡Ð°Ð½Ð½Ñ Ð² Ð¼Ð°Ð³Ñ–Ñ Ñ‚Ñ€Ð°Ñ‚ÑƒÑ€Ñ– факультету Ð¶ÑƒÑ€Ð½Ð°Ð»Ñ–Ñ Ñ‚Ð¸ÐºÐ¸ Ñ– перший Ð´Ð¾Ñ Ð²Ñ–Ð´ бойових дій у Ñ Ñ‚Ð°Ñ‚ÑƒÑ Ñ– Ð²Ñ–Ð¹Ñ ÑŒÐºÐ¾Ð²Ð¾Ñ Ð»ÑƒÐ¶Ð±Ð¾Ð²Ñ†Ñ 125-Ñ— бригади Територіальної оборони. Давид — на Ñ‡ÐµÑ Ñ‚ÑŒ Давида біблійного. Вирушив на Ñ Ð»ÑƒÐ¶Ð±Ñƒ зі Ñ Ñ‚ÑƒÐ´ÐµÐ½Ñ‚Ñ ÑŒÐºÐ¾Ð³Ð¾ гуртожитку. Перші бойові дії, перші втрати, перші поетичні, а далі й прозові Ñ Ð²Ñ–Ð´Ñ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¾ війну. Скоро Ñ Ð²Ñ–Ñ‚ побачить його нова Ñ– перша прозова книжка «ГемінҒвей нічого не знає», Ñ ÐºÑƒ готує до друку Видавництво Старого Лева.
Рині Рртурові Дроню лише Ð´Ð²Ð°Ð´Ñ†Ñ Ñ‚ÑŒ чотири, а Ð³ÐµÐ¾Ð³Ñ€Ð°Ñ„Ñ–Ñ Ð¹Ð¾Ð³Ð¾ Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð²Ð¶Ðµ Ñ Ñ‚Ñ€Ð¾ÐºÐ°Ñ‚Ð°. ÐŸÑ–Ð´Ð¼Ð¸Ñ…Ð°Ð¹Ð»Ñ–Ð²Ñ†Ñ Ñ… на Франківщині, Ð½Ð°Ð²Ñ‡Ð°Ð²Ñ Ñ Ñƒ Ð›ÑŒÐ²Ñ–Ð²Ñ ÑŒÐºÐ¾Ð¼Ñƒ національному ÑƒÐ½Ñ–Ð²ÐµÑ€Ñ Ð¸Ñ‚ÐµÑ‚Ñ– імені Івана Франка, брав ÑƒÑ‡Ð°Ñ Ñ‚ÑŒ у бойових Ð´Ñ–Ñ Ñ… на Ñ Ñ…Ð¾Ð´Ñ– та півдні, де Ð´Ñ–Ñ Ñ‚Ð°Ð² Ð¿Ð¾Ñ€Ð°Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ Ñƒ жовтні 2024 року, Ñ– знову Львів — Ð»Ñ–ÐºÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¹ Ð²Ñ–Ð´Ð½Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ .
У Львові ми з Рртуром Ñ– Ð·ÑƒÑ Ñ‚Ñ€Ñ–Ñ‡Ð°Ñ”Ð¼Ð¾Ñ Ñ Ð¢ÑƒÑ‚ більш Ñ Ðº пів року проходило його Ñ Ñ‚Ð°Ñ†Ñ–Ð¾Ð½Ð°Ñ€Ð½Ðµ Ð»Ñ–ÐºÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ , а нині, паралельно зі Ñ Ð»ÑƒÐ¶Ð±Ð¾ÑŽ, триває Ñ€ÐµÐ°Ð±Ñ–Ð»Ñ–Ñ‚Ð°Ñ†Ñ–Ñ â€” не раз оперована рука Ð²Ñ Ðµ ще потребує Ð²Ñ–Ð´Ð½Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ . Я запитую Рртура, чи Ñ” в Ð¼Ñ–Ñ Ñ‚Ñ– Ñ ÐºÐµÑ ÑŒ Ð¾Ñ Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ð²Ðµ Ð¼Ñ–Ñ Ñ†Ðµ, де б йому Ñ…Ð¾Ñ‚Ñ–Ð»Ð¾Ñ Ñ Ð·Ð°Ð¿Ð¸Ñ Ð°Ñ‚Ð¸ нашу розмову, Ñ– він Ð½ÐµÑ Ð¿Ð¾Ð´Ñ–Ð²Ð°Ð½Ð¾ кличе мене у Шевченків гай. архітектури та побуту Ð¿Ñ€Ð¾Ñ Ñ‚Ð¾ неба, а ÑƒÑ Ð°Ð¼Ñ–Ñ‚Ð½Ð¸Ñ‚Ð¸Ñ Ñ Ð² альтанці Ð¡Ð²Ñ Ñ‚Ð¾-Ð†Ð²Ð°Ð½Ñ–Ð²Ñ ÑŒÐºÐ¾Ñ— лаври Ð¡Ñ‚ÑƒÐ´Ñ–Ð¹Ñ ÑŒÐºÐ¾Ð³Ð¾ ÑƒÑ Ñ‚Ð°Ð²Ñƒ УГКЦ, збудованої митрополитом Рндреєм Шептицьким майже Ñ Ñ‚Ð¾ років тому.
Ми говоримо з тобою у Львові, Ñ– коли Ñ Ð·Ð°Ð¿Ð¸Ñ‚Ð°Ð»Ð°, чи Ñ” Ñ ÐºÐµÑ ÑŒ Ð¾Ñ Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ð²Ðµ Ð¼Ñ–Ñ Ñ†Ðµ Ð´Ð»Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ, де б ти хотів говорити, ти Ð·Ð°Ð¿Ñ€Ð¾Ñ Ð¸Ð² мене Ñ ÑŽÐ´Ð¸, на подвір’Ñ Ð¼Ð¾Ð½Ð°Ñ Ñ‚Ð¸Ñ€Ñ . Чому Ð·ÑƒÑ Ñ‚Ñ€Ñ–Ñ‡Ð°Ñ”Ð¼Ð¾Ñ Ñ Ñ Ð°Ð¼Ðµ тут?Â
Це таке Ð½Ð°Ð¹Ñ Ð¿Ð¾ÐºÑ–Ð¹Ð½Ñ–ÑˆÐµ Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ Ð¼Ñ–Ñ Ñ†Ðµ. Я Ñ ÑŽÐ´Ð¸ ходжу з 2019 року до Ð¾Ñ‚Ñ†Ñ Ð’Ñ ÐµÐ²Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ð°, можна Ñ Ñ ÐºÐ°Ð·Ð°Ñ‚Ð¸, мого духовного Ð½Ð°Ñ Ñ‚Ð°Ð²Ð½Ð¸ÐºÐ°. З моїх 17-18 років. ÐžÑ Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ð²Ð¾ коли у мене були такі буйні роки [ÑмієтьÑÑ]Ð²Ñ Ñ–Ð»Ñ ÐºÐµ-різне бувало. Я Ñ ÑŽÐ´Ð¸ приходив Ñ€Ð°Ð´Ð¸Ñ‚Ð¸Ñ Ñ Ð¿Ñ€Ð¾ Ñ Ð²Ð¾Ñ— проблеми, Ñ– то Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ була оаза Ñ Ð¿Ð¾ÐºÐ¾ÑŽ, що б Ñ Ñ‚Ð°Ð¼ не робив, що б не Ñ‚Ñ€Ð°Ð¿Ð»Ñ Ð»Ð¾Ñ ÑŒ, у Ñ ÐºÐ¾Ð¼Ñƒ шумі-гамі не жив би у Ñ Ð²Ð¾Ñ”Ð¼Ñƒ Ñ Ñ‚ÑƒÐ´ÐµÐ½Ñ‚Ñ Ñ‚Ð²Ñ–. Ще більшої Ñ†Ñ–Ð½Ð½Ð¾Ñ Ñ‚Ñ– Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ це Ð¼Ñ–Ñ Ñ†Ðµ набуло, коли Ñ Ð²Ð¶Ðµ був Ð²Ñ–Ð¹Ñ ÑŒÐºÐ¾Ð²Ð¸Ð¼, приїжджав Ñ‡Ð°Ñ Ð²Ñ–Ð´ Ñ‡Ð°Ñ Ñƒ в Ñ ÐºÑƒÑ ÑŒ Ð²Ñ–Ð´Ð¿ÑƒÑ Ñ‚ÐºÑƒ Ñ– заходив Ñ ÑŽÐ´Ð¸: побачити монахів, Ð¿Ð¾Ñ Ñƒ тому Ñ Ð¿Ð¾ÐºÐ¾Ñ—. цінував. ÑŒ Ð¾Ñ Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ð²Ðµ Ð¼Ñ–Ñ Ñ†Ðµ Ð´Ð»Ñ Ñ€Ð¾Ð·Ð¼Ð¾Ð²Ð¸, Ð¾Ñ Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ð²Ñ–ÑˆÐ¾Ð³Ð¾ Ð¼Ñ–Ñ Ñ†Ñ Ð´Ð»Ñ Ñ€Ð¾Ð·Ð¼Ð¾Ð²Ð¸ в мене у Львові, напевно, немає. Тут Ð´Ñ–Ð¹Ñ Ð½Ð¾ Ñ ÐºÐ¾Ñ ÑŒ по-іншому Ð´ÑƒÐ¼Ð°Ñ”Ñ‚ÑŒÑ Ñ , Ð¼Ð¸Ñ Ð»Ð¸Ñ‚ÑŒÑ Ñ , такий Ñ ÑƒÑ†Ñ–Ð»ÑŒÐ½Ð¸Ð¹ Ñ Ñ Ð¿Ð¾ÐºÑ–Ð¹ Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ.
У Ñ Ð²Ð¾Ñ—Ñ… Ñ‚ÐµÐºÑ Ñ‚Ð°Ñ… ти багато говориш про Вога, про віру Ñ– те, на чому Ñ†Ñ Ð²Ñ–Ñ€Ð° Ñ‚Ñ€Ð¸Ð¼Ð°Ñ”Ñ‚ÑŒÑ Ñ Ð°Ð±Ð¾ й уже не Ñ‚Ñ€Ð¸Ð¼Ð°Ñ”Ñ‚ÑŒÑ Ñ Ð² Ñ‡Ð°Ñ Ñ– війни. Що Ð´Ð»Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ віра (Ñ– не лише в релігійному ÐºÐ¾Ð½Ñ‚ÐµÐºÑ Ñ‚Ñ–)? Чи може людина жити без віри?Â
ÐšÐ¾Ð»Ð¸Ñ ÑŒ на одному з читань, Ñ ÐºÑ– ми робили в різних Ð¼Ñ–Ñ Ñ‚Ð°Ñ…, мене запитали, чого Ñ Ð½Ð°Ð¹Ð±Ñ–Ð»ÑŒÑˆÐµ Ð±Ð¾ÑŽÑ ÑŒ. І Ñ Ð²Ð¿ÐµÑ€ÑˆÐµ про це Ð·Ð°Ð´ÑƒÐ¼Ð°Ð²Ñ Ñ . Тоді, Ð·Ð´Ð°Ñ”Ñ‚ÑŒÑ Ñ , Ñ ÐºÐ°Ð·Ð°Ð², що, напевно, найбільше Ð±Ð¾ÑŽÑ Ñ Ð¿Ð¾Ð²Ð½Ñ–Ñ Ñ‚ÑŽ втратити віру в будь-що. дуже Ñ Ñ‚Ñ€Ð°ÑˆÐ½Ð¾, коли ти ні в що не віриш. І це не лише в релігійному ÐºÐ¾Ð½Ñ‚ÐµÐºÑ Ñ‚Ñ–, не лише про віру в Вога, Ñ ÐºÐ¾Ð³Ð¾ Ñ Ð¿Ð¾Ð²Ñ–Ð´ÑƒÑ”Ñˆ, — це про віру загалом. Во Ñ ÐºÑ‰Ð¾ ти не маєш у що вірити, Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ , великою мірою, позбавлене Ñ ÐµÐ½Ñ Ñƒ.
У твоїх Ñ Ð»Ð¾Ð²Ð°Ñ… про віру, зокрема у твоїх Ñ‚ÐµÐºÑ Ñ‚Ð°Ñ…, Ð²Ñ–Ð´Ñ‡ÑƒÐ²Ð°Ñ”Ñ‚ÑŒÑ Ñ Ð±Ð°Ð³Ð°Ñ‚Ð¾ емоцій, Ð´ÐµÑ ÑŒ між Ñ€Ñ Ð´ÐºÑ–Ð² ти Ð´Ð¾Ñ Ð¸Ñ‚ÑŒ Ñ Ð¼Ñ–Ð»Ð¸Ð²Ð¾ дорікаєш Ð“Ð¾Ñ Ð¿Ð¾Ð´Ñƒ Які ваші Ñ. Ñ‚Ð¾Ñ ÑƒÐ½ÐºÐ¸ нині?Â
Ми Ñ Ñ‚Ð¸ÐºÐ½ÑƒÐ»Ð¸Ñ Ñ Ð· такими речами, Ñ ÐºÑ– не цілком розуміємо.Ð Ñ ÐºÑ‰Ð¾ ми Ñ‡Ð¾Ð³Ð¾Ñ ÑŒ не розуміємо, природно Ð·Ð²ÐµÑ€Ñ‚Ð°Ñ‚Ð¸Ñ Ñ Ð´Ð¾ того, хто мав би розуміти Ð²Ñ Ðµ. І очевидно, що ми йому інколи Ð²Ð¸Ñ Ð»Ð¾Ð²Ð»ÑŽÑ”Ð¼Ð¾ Ñ ÐºÑ–Ñ ÑŒ претензії. ÐžÑ Ð½Ð¾Ð²Ð½Ðµ Ð¿Ð¸Ñ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Ð² темі війни Ñ– Вога: чому Він це Ð´Ð¾Ð¿ÑƒÑ ÐºÐ°Ñ”? Є ніби Ñ Ð¿Ð¾ÐºÑƒÑ Ð° Ð¿ÐµÑ€ÐµÐºÐ»Ð°Ñ Ñ‚Ð¸ на Рього Ð²Ñ ÑŽ Ð²Ñ–Ð´Ð¿Ð¾Ð²Ñ–Ð´Ð°Ð»ÑŒÐ½Ñ–Ñ Ñ‚ÑŒ. можемо звинуватити Його, що Він ту війну розпочав. конкретні люди, розпочали конкретно Ñ€ÑƒÑ ÐºÑ–. Вбиває наших людей не Вог, а вони. Іноді, коли Ñ Ñ Ñ‚Ð¸ÐºÐ°Ñ”Ð¼Ð¾Ñ Ñ Ð· втратами, дуже важко не перейти цю межу від Ð¿Ð¸Ñ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Â«Ñ‡Ð¾Ð¼Ñƒ Ти не Ð²Ñ€Ñ Ñ‚ÑƒÐ²Ð°Ð²?» до Ð¿Ð¸Ñ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Â«Ñ‡Ð¾Ð¼Ñƒ Ти його вбив?». Ре Вог убив наших побратимів, Ñ‡Ð¸Ñ—Ñ…Ð¾Ñ ÑŒ дітей, чоловіків, близьких — Ñ—Ñ… убили конкретні люди, конкретні Ñ€Ð¾Ñ Ñ–Ñ Ð½Ð¸, Ñ ÐºÑ– зробили такий вибір.
З цим було б легше, але Ñ Ñ€Ð¾Ð·ÑƒÐ¼Ñ–ÑŽ, що Ð²Ñ Ðµ-таки Ð²Ñ‚Ñ€ÑƒÑ‡Ð°Ñ”Ñ‚ÑŒÑ Ñ . Равіть зі Ñ Ð²Ð¾Ð³Ð¾ Ð´Ð¾Ñ Ð²Ñ–Ð´Ñƒ бачу, що Ñ” багато моментів, Ñ ÐºÑ– по-іншому, Ñ Ðº Ð²Ñ‚Ñ€ÑƒÑ‡Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼ Вога, назвати важко. І, Ð²Ð»Ð°Ñ Ð½Ðµ, моє головне Ð½ÐµÐ¿Ð¾Ñ€Ð¾Ð·ÑƒÐ¼Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð· Рим: чому в одну Ñ Ð¸Ñ‚ÑƒÐ°Ñ†Ñ–ÑŽ Ти Ð²Ñ‚Ñ€ÑƒÑ‡Ð°Ñ”ÑˆÑ Ñ Ñ– допомагаєш, а в іншу ні? априклад, Ñ–Ñ Ñ‚Ð¾Ñ€Ñ–Ñ Ð· моїм Ð¿Ð¾Ñ€Ð°Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¼ можу Ñ Ð¾Ð±Ñ– Ñ ÐºÐ°Ð·Ð°Ñ‚Ð¸, що пережив той день Ñ– не загинув, бо мене Ð²Ñ€Ñ Ñ‚ÑƒÐ²Ð°Ð² Вог. змушений вимовити, що мого друга Він не Ð²Ñ€Ñ Ñ‚ÑƒÐ²Ð°Ð². хочу й шукаю Ñ ÐºÑƒÑ ÑŒ іншу відповідь І. це не про Ð·Ð»Ñ–Ñ Ñ‚ÑŒ на Рього, це про щире Ð½ÐµÑ€Ð¾Ð·ÑƒÐ¼Ñ–Ð½Ð½Ñ .
Рле чи Ð¹Ð´ÐµÑ‚ÑŒÑ Ñ Ð¿Ñ€Ð¾ Ð¾Ñ Ñ‚Ð°Ñ‚Ð¾Ñ‡Ð½Ñƒ втрату віри Ñ– на чому вона Ð´Ð»Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ Ð²Ñ Ðµ ж Ñ‚Ñ€Ð¸Ð¼Ð°Ñ”Ñ‚ÑŒÑ Ñ ?Â
Думаю, Ñ ÐºÑ‰Ð¾ ти вже знаєш Вога, то Ð¿Ð¾Ð²Ð½Ñ–Ñ Ñ‚ÑŽ Ð·Ð½ÐµÐ²Ñ–Ñ€Ð¸Ñ‚Ð¸Ñ Ñ Ð½Ðµ можна, проте можна повернути не в ту Ñ Ñ‚Ð¾Ñ€Ð¾Ð½Ñƒ в Ñ Ð¿Ñ–Ð»ÐºÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ– з Рим. Я люблю нагадувати Ñ Ð¾Ð±Ñ–, що Ð²Ñ Ðµ-таки людина Ñ– Вог — ми живемо в дуже різних площинах. вчать табличку Ð¼Ð½Ð¾Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ . РВін — Ñ Ðº Ð½Ð¾Ð±ÐµÐ»Ñ–Ð²Ñ ÑŒÐºÐ¸Ð¹ лауреат із фізики чи математики. думаємо, що від трьох не можна Ð²Ñ–Ð´Ð½Ñ Ñ‚Ð¸ п’Ñ Ñ‚ÑŒ, бо там нуль Ñ– нижче Ð½ÑƒÐ»Ñ Ð½Ñ–Ñ‡Ð¾Ð³Ð¾ немає. Рвін оперує вже від’ємними Ñ‡Ð¸Ñ Ð»Ð°Ð¼Ð¸, Ð½ÐµÑ ÐºÑ–Ð½Ñ‡ÐµÐ½Ð½Ð¾Ñ Ñ‚Ñ Ð¼Ð¸ ле Ñ Ð²ÐµÐ´Ñƒ до того, що в цьому непорозумінні, щоб не Ð·Ð½ÐµÐ²Ñ–Ñ€Ð¸Ñ‚Ð¸Ñ ÑŒ Ñ– не Ð·Ð²ÐµÑ Ñ‚Ð¸ нанівець Ñ Ð²Ð¾ÑŽ віру, треба Ñ Ð¾Ð±Ñ– нагадувати, що ви в різних площинах, в різних ÐºÐ°Ñ‚ÐµÐ³Ð¾Ñ€Ñ–Ñ Ñ… Ñ– Ð½Ð°Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð´Ñ– дуже багато речей, Ñ ÐºÑ– Вогові зрозумілі, нам ще треба зрозуміти.
У Ñ Ð²Ð¾Ñ—Ð¹ новій, прозовій, книжці «ГемінҒвей нічого не знає» ти виводиш дефініцію –” Ð“Ð¾Ñ Ð¿Ð¾Ð´ÑŒ окопний.Чим Він Ð´Ð»Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ Ð²Ñ–Ð´Ñ€Ñ–Ð·Ð½Ñ Ñ”Ñ‚ÑŒÑ Ñ Ð²Ñ–Ð´ Ð“Ð¾Ñ Ð¿Ð¾Ð´Ð° поза окопами? ÐžÑ Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ð²Ð¾ нині, коли в Ñ‡Ð°Ñ Ñ– реабілітації ти перебуваєш між двома Ñ Ð²Ñ–Ñ‚Ð°Ð¼Ð¸: цивільним та Ð²Ñ–Ð¹Ñ ÑŒÐºÐ¾Ð²Ð¸Ð¼.
Коли ти Ð¾Ð¿Ð¸Ð½Ñ Ñ”ÑˆÑ Ñ Ð½Ð° війні-війні, в окопі-окопі, так близько до каліцтва, до Ñ Ð¼ÐµÑ€Ñ‚Ñ–, то Ð²Ñ Ðµ зайве, Ð²Ñ Ñ– Ð½Ð°ÑˆÐ°Ñ€ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð²Ñ–Ð´Ñ‚Ð¸Ð½Ð°ÑŽÑ‚ÑŒÑ Ð›Ð¸ÑˆÐ°Ñ”Ñ‚ÑŒÑ Ñ Ñ‰Ð¾Ñ ÑŒ найважливіше. Деколи Ð²Ñ–Ð´Ñ‚Ð¸Ð½Ð°ÑŽÑ‚ÑŒÑ Ñ Ð½Ð°Ð²Ñ–Ñ‚ÑŒ думки про країну, про націю. ім’Ñ , Ñ ÐºÐ°Ñ ÑŒ людина, Ñ ÐºÑƒ ти любиш, той, хто поруч з тобою. тавинах Ð¾Ð¿Ð¸Ð½Ñ Ñ”Ñ‚ÑŒÑ Ñ Ñ‚Ð¾Ð¹, хто в Вога вірить, то його діалог з Рим, Ð²Ð»Ð°Ñ Ð½Ðµ, отакий без нашарувань. ÐœÐ°ÐºÑ Ð¸Ð¼Ð°Ð»ÑŒÐ½Ð¾ щирий Ñ– гучніший, ніж зазвичай. І Ñ‡Ð°Ñ Ñ‚Ð¾ ці Ð¿Ð¸Ñ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Â«Ð° де Вог, коли з нами таке Ð´Ñ–Ñ”Ñ‚ÑŒÑ Ñ ?» відпадають, бо там Вог Ð²Ñ–Ð´Ñ‡ÑƒÐ²Ð°Ñ”Ñ‚ÑŒÑ Ñ Ð´ÑƒÐ¶Ðµ добре. Він, Ð²Ð»Ð°Ñ Ð½Ðµ, Ð´ÐµÑ ÑŒ там з тобою поруч Ñ– перебуває.
Рколи ти Ð¾Ð¿Ð¸Ð½Ñ Ñ”ÑˆÑ Ñ Ð² оцьому Ð¼Ñ–Ð¶Ñ Ð²Ñ–Ñ‚Ñ‚Ñ– [між цивільним Ñ– війÑьковим життÑм. — TU.]найбільше віри, Ñ Ð¸Ð»Ð¸, Ñ Ð¿Ð¾ÐºÐ¾ÑŽ черпаєш у тих, хто бував Ñ– в тій, Ñ– в цій Ñ‡Ð°Ñ Ñ‚Ð¸Ð½Ñ– Ñ Ð²Ñ–Ñ‚Ñƒ. році, коли приїхав у Ð²Ñ–Ð´Ð¿ÑƒÑ Ñ‚ÐºÑƒ, а двоє моїх побратимів були тут, у Львові. І ми, люди з того Ñ Ð²Ñ–Ñ‚Ñƒ війни, вперше Ð·ÑƒÑ Ñ‚Ñ€Ñ–Ð»Ð¸Ñ Ñ Ð¾Ð´Ð½Ðµ з одним в іншому, цивільному, Ñ Ð²Ñ–Ñ‚Ñ–. І та Ð·ÑƒÑ Ñ‚Ñ€Ñ–Ñ‡, та розмова — це був один із Ð½Ð°Ð¹Ñ Ð¿Ð¾ÐºÑ–Ð¹Ð½Ñ–ÑˆÐ¸Ñ… Ñ– найнормальніших моментів моєї Ð²Ñ–Ð´Ð¿ÑƒÑ Ñ‚ÐºÐ¸. Рколи Ð¿Ñ–Ñ Ð»Ñ Ð¿Ð¾Ñ€Ð°Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ñ—Ñ…Ð°Ð² Ñ ÑŽÐ´Ð¸ на Ð»Ñ–ÐºÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ , то Ñ‡Ð°Ñ Ñ‚Ð¸Ð½Ð° моїх найближчих побратимів були у Львові: Ñ…Ñ‚Ð¾Ñ ÑŒ уже звільнений, Ñ…Ñ‚Ð¾Ñ ÑŒ також на лікуванні, Ñ…Ñ‚Ð¾Ñ ÑŒ на реабілітації. Я багато Ñ‡Ð°Ñ Ñƒ проводив у лікарні, де теж було багато поранених Ð²Ñ–Ð¹Ñ ÑŒÐºÐ¾Ð²Ð¸Ñ…, проводив у Ñ Ð¿Ñ–Ð»ÐºÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ– з ними.
Ð§Ð°Ñ Ñ‚Ð¾ розповідають, що ветерани Ð²ÐµÑ€Ñ‚Ð°ÑŽÑ‚ÑŒÑ Ñ Ð· війни, де Ð·Ð°Ð³Ð¾Ñ Ñ‚Ñ€ÐµÐ½Ðµ ьший рівень Ñ‰Ð¸Ñ€Ð¾Ñ Ñ‚Ñ–, Ñ‰ÐµÐ´Ñ€Ð¾Ñ Ñ‚Ñ–, де ми довго перебували з оцим Ð²Ñ–Ð´Ñ‚Ñ Ñ‚Ð¸Ð¼ зайвим, Ð½Ð°Ð²Ñ‡Ð¸Ð»Ð¸Ñ Ñ Ð² тих ÐµÐºÐ·Ð¸Ñ Ñ, один за одного Ñ Ñ‚Ð¾Ñ Ñ‚Ð¸, Ð²Ñ Ðµ бачити ніби оголеним. Ð’Ð»Ð°Ñ Ð½Ðµ, Ð²Ñ Ðµ це ми привезли з Ñ Ð¾Ð±Ð¾ÑŽ Ñ ÑŽÐ´Ð¸. І в цьому ÐºÐ¾Ð½Ñ‚ÐµÐºÑ Ñ‚Ñ– інколи нам від цього Ñ ÐºÐ»Ð°Ð´Ð½Ñ–ÑˆÐµ в цивільному Ñ Ð²Ñ–Ñ‚Ñ–, Ñ– тому важливо Ñ‚Ñ€Ð¸Ð¼Ð°Ñ‚Ð¸Ñ Ñ Ñ€Ð°Ð·Ð¾Ð¼.
У 2022 році ти Ñ‡Ð°Ñ Ñ‚Ð¾ говорив про втрату ще однієї віри –” віри в поезію. І навіть Ð¿Ð¸Ñ Ð°Ð²: «література нікого не вб’Ñ”, віршем не Ð·Ð°Ñ…Ð¸Ñ Ñ‚Ð¸ÑˆÑ Ñ Ð²Ñ–Ð´ кулі». Ра початку Ð¿Ð¾Ð²Ð½Ð¾Ð¼Ð°Ñ ÑˆÑ‚Ð°Ð±Ð½Ð¾Ð³Ð¾ Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€Ð³Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‚Ð¸ припинив Ð¿Ð¸Ñ Ð°Ñ‚Ð¸ взагалі. важити?Â
Во в той Ñ‡Ð°Ñ Ð²Ð°Ð¶Ð¸Ñ‚Ð¸ Ñ Ñ‚Ð°Ð»Ð¾ Ñ‰Ð¾Ñ ÑŒ більш практичне, з чого ми могли побачити ÐºÐ¾Ñ€Ð¸Ñ Ñ‚ÑŒ у ÐºÐ¾Ð½Ñ‚ÐµÐºÑ Ñ‚Ñ– нашого Ð²Ð¸Ð¶Ð¸Ð²Ð°Ð½Ð½Ñ . І це не лише про поезію. Мені Ð·Ð´Ð°Ñ”Ñ‚ÑŒÑ Ñ , багато з Ð½Ð°Ñ , хто Ð·Ð°Ð¹Ð¼Ð°Ð²Ñ Ñ Ñ ÐºÐ¾ÑŽÑ ÑŒ Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð¾ÑŽ, котра 24 лютого не могла завдати шкоди ворогу, Ð·Ð°Ñ…Ð¸Ñ Ñ‚Ð¸Ñ‚Ð¸ тебе Ñ– тих, кого любиш, — нам Ñ†Ñ Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð° Ð²Ð¸Ð´Ð°Ð»Ð°Ñ Ñ Ð±ÐµÐ·Ð·Ð¼Ñ–Ñ Ñ‚Ð¾Ð²Ð½Ð¾ÑŽ.
Ми тоді шукали, Ñ Ðº волонтерити, Ð¿Ñ€Ð¸Ð½ÐµÑ Ñ‚Ð¸ ÐºÐ¾Ñ€Ð¸Ñ Ñ‚ÑŒ. ÐŸÐ»ÑŽÑ Ð¾Ð´Ñ€Ð°Ð·Ñƒ думали про Ð´Ð¾Ð»ÑƒÑ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð¾ Ð²Ñ–Ð¹Ñ ÑŒÐºÐ°. Ð’ Ð¾Ñ Ñ‚Ð°Ð½Ð½ÑŽ чергу Ñ Ñ‚Ð¾Ð´Ñ– думав, що Ñ ÐºÐ°Ñ ÑŒ Ð¼Ð¾Ñ Ñ Ð»Ð¾Ð²ÐµÑ Ð½Ð° відповідь на пережите може Ð¿Ñ€Ð¸Ð½ÐµÑ Ñ‚Ð¸ ÐºÐ¾Ñ€Ð¸Ñ Ñ‚ÑŒ. Свій перший Ð¿Ñ–Ñ Ð»Ñ Ð¿Ð¾Ñ‡Ð°Ñ‚ÐºÑƒ втоут були ми», Ð½Ð°Ð·Ð¸Ð²Ð°Ñ”Ñ‚ÑŒÑ Ñ Â«Ð¢Ñ€Ð¸Ñ Ð²Ñ Ñ‚ÐµÂ») Ñ Ð½Ð°Ð¿Ð¸Ñ Ð°Ð² Ð¿Ñ–Ñ Ð»Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾, Ñ Ðº ми побачили у Маріуполі. І тоді в березні вперше Ð½Ð°Ð¿Ð¸Ñ Ð°Ð², можливо, так емоційно, Ñ–Ð¼Ð¿ÑƒÐ»ÑŒÑ Ð¸Ð²Ð½Ð¾, а потім аж до ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ñ ÐµÑ€Ð¿Ð½Ñ Ñ‡Ð¸ Ð²ÐµÑ€ÐµÑ Ð½Ñ Ð²Ð·Ð°Ð³Ð°Ð»Ñ– не Ð¿Ð¸Ñ Ð°Ð².
Проте збірку «Тут були ми» ти Ð½Ð°Ð¿Ð¸Ñ Ð°Ð² уже Ñ Ðº Ð²Ñ–Ð¹Ñ ÑŒÐºÐ¾Ð²Ð¸Ð¹, Ð±ÐµÐ·Ð¿Ð¾Ñ ÐµÑ€ÐµÐ´Ð½ÑŒÐ¾ на фронті. побратимам, а епіграфом Ñ Ñ‚Ð°Ð»Ð¸ Ñ Ð»Ð¾Ð²Ð° одного з них: «Рапиши про те, що в Ð½Ð°Ñ Ð²Ñ ÐµÑ€ÐµÐ´Ð¸Ð½Ñ–Â». що віра в поезію таки Ð¿Ð¾Ð²ÐµÑ€Ñ‚Ð°Ñ”Ñ‚ÑŒÑ Ñ ?Â
Тоді, коли Ð²Ñ Ðµ по-Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð¶Ð½ÑŒÐ¾Ð¼Ñƒ було Ð²Ñ–Ð´Ñ‚Ñ Ñ‚Ðµ. Ми вже були під ÐšÑ€Ð°Ð¼Ð°Ñ‚Ð¾Ñ€Ñ ÑŒÐºÐ¾Ð¼, але ще не брали ÑƒÑ‡Ð°Ñ Ñ‚Ñ– у Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð¶Ð½Ñ–Ñ… бойових Ð´Ñ–Ñ Ñ…, рили лінію оборони на випадок прориву Ñ€ÑƒÑ ÐºÐ¸Ñ…. Тобто це було таке плавне Ð²Ñ…Ð¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ñƒ війну. І на той Ñ‡Ð°Ñ Ñ Ð²Ð¶Ðµ дуже багато думав про літературу, почав знову читати, бо до того й не читав. І от, Ð²Ð»Ð°Ñ Ð½Ðµ, коли Ð²Ñ Ðµ зайве було Ð²Ñ–Ð´Ñ‚Ñ Ñ‚Ðµ, коли Ñ…Ñ‚Ð¾Ñ ÑŒ з побратимів Ð¿Ð¾Ñ€Ñ Ð´ Ñ‰Ð¾Ñ ÑŒ Ð¾Ñ Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ð²Ðµ говорив чи робив, Ñ Ð»Ð¾Ð²Ð¸Ð² Ñ ÐµÐ±Ðµ на думці: о, а це література, це треба було б Ð·Ð°Ð¿Ð¸Ñ Ð°Ñ‚Ð¸, може, Ñ…Ñ‚Ð¾Ñ ÑŒ би в цьому також побачив Ð´Ð»Ñ Ñ ÐµÐ±Ðµ Ñ‰Ð¾Ñ ÑŒ Ñ Ð¸Ð»ÑŒÐ½Ðµ.
Ріноді Ñ‚Ñ€Ð°Ð¿Ð»Ñ Ð»Ð¸Ñ Ñ Ñ€ÐµÑ‡Ñ–, Ñ ÐºÑ– мені ували, що література — це Ñ‰Ð¾Ñ ÑŒ Ñ ÐµÑ€Ð¹Ð¾Ð·Ð½Ñ–ÑˆÐµ й більше, ніж Ñ Ñ Ð¾Ð±Ñ– думав люблю наводити той приклад, Ñ ÐºÐ¸Ð¹, Ð²Ð»Ð°Ñ Ð½Ðµ, Ñ” в збірці з Шевченком [текÑÑ‚ «Культура в рюкзаку». — TU.]коли Ñ Ð¿Ð¾Ð±Ð°Ñ‡Ð¸Ð² новину, Ñ Ðº Ð·Ð²Ñ–Ð»ÑŒÐ½Ñ Ð»Ð¸ Валаклію, Ñ– хлопці знімали на відео, Ñ Ðº вони, зриваючи Ð¿Ñ€Ð¾Ð¿Ð°Ð³Ð°Ð½Ð´Ð¸Ñ Ñ‚Ñ ÑŒÐºÐ¸Ð¹ Ñ€ÑƒÑ ÐoÐ ̧Ð1 плакат, знайшли під ним Шевченка Ñ– ці його Ñ€Ñ Ð´ÐºÐ¸ Â«Ð’Ð¾Ñ€Ñ–Ñ‚ÐµÑ Ñ â€” поборете, вам Вог помагає». Мене це Ð½Ð°Ñ Ñ‚Ñ–Ð»ÑŒÐºÐ¸ здивувало Ñ– Ð·Ð°Ñ ÐºÐ¾Ñ‡Ð¸Ð»Ð¾ зненацька. Так, ніби Ñ Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÑ‡Ð°Ð²Ñ Ñ Ð· тим Â«Ð¿Ñ€Ð¾Ñ„ÐµÑ Ð¾Ñ€Ð¾Ð¼Â» математики, що від трьох п’Ñ Ñ‚Ð¸ не віднімеш. Шевченка, то зрозумів, що Ñ” від’ємні Ñ‡Ð¸Ñ Ð»Ð°, що може бути Ð¼Ñ–Ð½ÑƒÑ Ð´Ð²Ð°, що проблема не в прикладі, а в моєму нерозумінні. Тобто Ñ ÐºÑ‰Ð¾ Ñ‰Ð¾Ñ ÑŒ, Ð½Ð°Ð¿Ð¸Ñ Ð°Ð½Ðµ ÐºÐ¸Ð¼Ð¾Ñ ÑŒ Ð´Ð²Ñ–Ñ Ñ‚Ñ– років тому, Ð²ÐµÑ€Ñ‚Ð°Ñ”Ñ‚ÑŒÑ Ñ Ð´Ð¾ тебе в такий Ð¼Ñ–Ñ Ñ‚Ð¸Ñ‡Ð½Ð¸Ð¹, незрозумілий Ñ Ð¿Ð¾Ñ Ñ–Ð±, Ñ ÐºÐ¾Ð³Ð¾ ти ні в Ñ ÐºÑ–Ð¹ книжці не опишеш, бо Ñ ÐºÐ°Ð¶ÑƒÑ‚ÑŒ, що це банальщина, то значить, це Ñ– Ñ” те найважливіше. І Ñ†Ñ Ð½Ð¾Ð²Ð¸Ð½Ð° Ð·Ð°Ð¿ÑƒÑ Ñ‚Ð¸Ð»Ð° в мені ланцюжок різних інших думок навколо літератури.
І так Ñ Ñ Ð¾Ð±Ñ– Ð¿ÐµÑ€ÐµÐºÐ¾Ð½ÑƒÐ²Ð°Ð²Ñ Ñ , що, може, проблема не в літературі, а в тому, що Ñ Ð½Ðµ розумів ÑƒÑ ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ Ñ—Ñ— Ð¼Ð°Ñ ÑˆÑ‚Ð°Ð±Ñƒ.
Рбо ще один приклад, його Ñ Ñ‚ÐµÐ¶ згадую у Ñ Ð²Ð¾Ñ—Ð¹ книжці, — коли загинув мій побратим, а його дружина того ж Ð´Ð½Ñ , коли Ð´Ñ–Ð·Ð½Ð°Ð»Ð°Ñ Ñ Ð¿Ñ€Ð¾ загибель, Ð½Ð°Ð¿Ð¸Ñ Ð°Ð»Ð° вірш, бо вона Ð¿Ð¾ÐµÑ‚ÐµÑ Ð°, пише духовну поезію. віруюча Ñ– релігійна Ñ Ñ–Ð¼’Ñ Ð† Ñ Ð¿Ð¾Ð´ÑƒÐ¼Ð°Ð²: Ñ ÐºÑ‰Ð¾ людина, втрачаючи найважливіше, може в Ñ Ð¾Ð±Ñ– знайти Ñ Ð¸Ð»Ð¸, Ð²Ð´Ð°ÑŽÑ‡Ð¸Ñ ÑŒ до Ñ‚Ð²Ð¾Ñ€Ñ‡Ð¾Ñ Ñ‚Ñ–, то, може, знову ж таки, проблема не в прикладі 3 Ð¼Ñ–Ð½ÑƒÑ 5, а в тому, що Ñ Ð½Ðµ розумів, що Ñ–Ñ Ð½ÑƒÑ” ще Ð¼Ñ–Ð½ÑƒÑ Ñ– Ð¿Ð»ÑŽÑ Ð½ÐµÑ ÐºÑ–Ð½Ñ‡ÐµÐ½Ð½Ñ–Ñ Ñ‚ÑŒ. І з Ñ‡Ð°Ñ Ð¾Ð¼ змінив Ñ Ð²Ð¾Ñ” Ñ Ñ‚Ð°Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð¾ літератури, зрозумів, що Ñ Ñ—Ñ— недооцінював.
ÐŸÐ¸Ñ Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ð¾ÐµÐ·Ñ–Ñ— на фронті — чим це було Ð´Ð»Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ: реакцією на події, на людей, Ð±Ð°Ð¶Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼ закарбувати?
Дуже по-різному.Ð¯ÐºÐ¸Ð¹Ñ ÑŒ Ñ‚ÐµÐºÑ Ñ‚ — це Ð±Ð°Ð¶Ð°Ð½Ð½Ñ Ð·Ð°ÐºÐ°Ñ€Ð±ÑƒÐ²Ð°Ñ‚Ð¸ Ñ‰Ð¾Ñ ÑŒ, що Ñ Ñ‚Ð°Ð»Ð¾Ñ Ñ Ð· нами, щоби воно було непідвладним Ñ‡Ð°Ñ Ñƒ, щоб Ð»Ð¸ÑˆÐ¸Ð»Ð¾Ñ Ñ Ð½Ð°Ð·Ð°Ð²Ð¶Ð´Ð¸. Ð¯ÐºÐ¸Ð¹Ñ ÑŒ Ñ‚ÐµÐºÑ Ñ‚ — коли Ñ…Ñ‚Ð¾Ñ ÑŒ ÑŒ із моїх побратимів Ñ‰Ð¾Ñ ÑŒ таке Ñ Ð¸Ð»ÑŒÐ½Ðµ Ñ ÐºÐ°Ð·Ð°Ð², а Ñ Ð½Ðµ міг Ð·Ð¼Ð¸Ñ€Ð¸Ñ‚Ð¸Ñ Ñ , щоб воно Ð¿Ñ€Ð¾Ñ Ñ‚Ð¾ було Ñ ÐºÐ°Ð·Ð°Ð½Ð¾ Ñ– зникло, бо зрозумів, що він, Ñ Ð°Ð¼ того не розуміючи, говорить літературу Ð¯ÐºÑ–Ñ ÑŒ Ñ‚ÐµÐºÑ Ñ‚Ð¸ — це Ñ‚ÐµÐºÑ Ñ‚Ð¸-Ð¿Ñ€Ð¾Ñ‰Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¾ людей, Ñ ÐºÐ¸Ñ… уже немає, Ñ ÐºÑ– загинули. Ð Ð°Ð¼Ð°Ð³Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‰Ð¾Ñ ÑŒ, що ти бачив у них найбільш важливе, конвертувати в Ñ ÐºÐ¸Ð¹Ñ ÑŒ інший вимір. Як у тому вірші про побратима Івана Ñ– його ровер. його загибелі, не треба вимагати, щоб Ð¿Ð¾ÐµÐ·Ñ–Ñ Ñ‰Ð¾Ñ ÑŒ там ÐºÐ¾Ð¼Ð¿ÐµÐ½Ñ ÑƒÐ²Ð°Ð»Ð°, але вона може трішки закарбувати тієї Ð´Ð¸Ñ‚Ñ Ñ‡Ð¾Ñ— Ñ‰Ð¸Ñ€Ð¾Ñ Ñ‚Ñ– Ð´Ð¾Ñ€Ð¾Ñ Ð»Ð¾Ñ— людини Ñ– його мрію про ровер одна з цілей цієї книжки — розказати, що в Ð½Ð°Ñ Ð²Ñ ÐµÑ€ÐµÐ´Ð¸Ð½Ñ–.
Коли тебе запитують про поезію Рртура Ð”Ñ€Ð¾Ð½Ñ Ñ†Ð¸Ð²Ñ–Ð»ÑŒÐ½Ð¾Ð³Ð¾ Ñ– Рртура Ð”Ñ€Ð¾Ð½Ñ Ð²Ñ–Ð¹Ñ ÑŒÐºÐ¾Ð²Ð¾Ð³Ð¾, ти кажеш, що кардинально Ð·Ð¼Ñ–Ð½Ð¸Ð»Ð°Ñ Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð¼Ð¾Ð²Ð°. Що Ð´Ð»Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ визначає мову літератури, Ð°Ð²Ñ‚Ð¾Ñ€Ñ ÑŒÐºÑƒ мову? вона була Ñ– Ñ ÐºÐ° Ñ†Ñ Ð¼Ð¾Ð²Ð° тепер?Â
У мене Ñ” один принцип, Ñ– він незмінний — Ð¿Ð¸Ñ Ð°Ñ‚Ð¸ про те, що Ð´Ð»Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ найважливіше. Може, це не буде Ñ ÐºÐ°Ñ ÑŒ Ð¿Ð¾Ð¿ÑƒÐ»Ñ Ñ€Ð½Ð° тема, що збере мільйони реакцій у Ñ„ÐµÐ¹Ñ Ð±ÑƒÑ†Ñ–, але Ð¿Ð¸Ñ Ð°Ñ‚Ð¸ про те, що Ð´Ð»Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ найважливіше, — це точно запорука того, що твій Ñ‚ÐµÐºÑ Ñ‚ буде щирим Ñ– правдивим. Цього принципу Ñ Ð´Ð¾Ñ‚Ñ€Ð¸Ð¼ÑƒÐ²Ð°Ð²Ñ Ñ Ñ– в Ñ Ñ‚ÑƒÐ´ÐµÐ½Ñ‚Ñ Ñ‚Ð²Ñ–, з книжкою «Гуртожиток â„– 6», Ñ– коли Ñ Ñ‚Ð°Ð² Ð²Ñ–Ð¹Ñ ÑŒÐºÐ¾Ð²Ð¸Ð¼, зі збіркою «Тут були ми», Ñ– Ð´Ð¾Ñ‚Ñ€Ð¸Ð¼ÑƒÑŽÑ Ñ Ð·Ð°Ñ€Ð°Ð· Рле, Ð¾Ñ ÐºÑ–Ð»ÑŒÐºÐ¸ ці найважливіші речі Ð²ÐµÑ ÑŒ Ñ‡Ð°Ñ Ð·Ð¼Ñ–Ð½ÑŽÐ²Ð°Ð»Ð¸Ñ Ñ , то воно за Ñ Ð¾Ð±Ð¾ÑŽ Ñ‚Ñ Ð³Ð»Ð¾ й зміну мови.
З першою книжкою найважливішим Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ було Ñ Ð¿Ð¾Ð³Ð»Ñ Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ð»Ð¾Ð´Ð¾Ð³Ð¾ й вільного Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ , перші Ð·Ð°ÐºÐ¾Ñ…Ð°Ð½Ð¾Ñ Ñ‚Ñ–, рани, любов, Ñ Ð²Ð°Ñ€ÐºÐ¸, коли люди Ð·Ð½Ð°Ñ…Ð¾Ð´Ñ Ñ‚ÑŒ одне одного Ñ– відштовхують. Ð¯ÐºÑ–Ñ ÑŒ такі дуже юнацькі, Ñ‡Ð°Ñ Ñ‚Ð¾ банальні, ліричні, любовні речі. Це було Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ найважливішим, Ñ– про це Ñ Ð¿Ð¸Ñ Ð°Ð².
Очевидно, що вже у 2022-му чи 2023 роках найважливішим Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ Ñ Ñ‚Ð°Ð»Ð¾ інше: Ð¿Ð¾Ñ Ñ‚Ñ–Ð¹Ð½Ðµ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ±ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ð° межі, цей Ð´Ð¾Ñ Ð²Ñ–Ð´ прощань, дуже Ñ Ð¸Ð»ÑŒÐ½Ð° туга через Ð²Ñ–Ð´Ñ Ñ‚Ð°Ð½ÑŒ із тими, кого любиш, Ñ ÐºÐµÑ ÑŒ таке Ð²Ñ–Ð´Ñ‡ÑƒÑ‚Ñ‚Ñ Ð¼Ñ–Ñ†Ð½Ð¾Ð³Ð¾ Ð±Ñ€Ð°Ñ‚ÐµÑ€Ñ Ñ‚Ð²Ð° з тими, кого ти ще донедавна взагалі не знав. І це Ð½Ð°Ñ Ñ‚Ñ–Ð»ÑŒÐºÐ¸ про інше, ніж Ñ Ð¿Ð¸Ñ Ð°Ð² раніше, що воно Ð¿Ñ€Ð¾Ñ Ñ‚Ð¾ Ð¼ÑƒÑ Ð¸Ð»Ð¾ Ð¿Ð¾Ñ‚Ñ Ð³Ð½ÑƒÑ‚Ð¸ за Ñ Ð¾Ð±Ð¾ÑŽ зміну мови. Вона Ñ Ñ‚Ð°Ð»Ð° лаконічнішою, категоричнішою, рубанішою.
Кожне Ñ Ð»Ð¾Ð²Ð¾ в поезії має вагу, Ñ– в Ð½Ð°Ð¿Ð¸Ñ Ð°Ð½Ð½Ñ– поезії, Ð¾Ñ Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ð²Ð¾ на війні, до кожного Ñ Ð»Ð¾Ð²Ð° треба Ñ Ñ‚Ð°Ð²Ð¸Ñ‚Ð¸Ñ ÑŒ Ñ Ðº до такого, котре, можливо, промовлене Ð²Ð¾Ñ Ñ‚Ð°Ð½Ð½Ñ”. Ти не знаєш, що буде завтра, що буде через Ñ‚Ñ€Ð¸Ð´Ñ†Ñ Ñ‚ÑŒ Ñ ÐµÐºÑƒÐ½Ð´ І Ñ ÐºÑ‰Ð¾ до. кожного Ñ‚ÐµÐºÑ Ñ‚Ñƒ Ñ Ñ‚Ð°Ð²Ð¸Ñ‚Ð¸Ñ Ñ , ніби це Ð¾Ñ Ñ‚Ð°Ð½Ð½Ñ”, що ти взагалі у житті напишеш Ñ– Ñ ÐºÐ°Ð¶ÐµÑˆ, це буде запорукою Ð¼Ð°ÐºÑ Ð¸Ð¼Ð°Ð»ÑŒÐ½Ð¾Ñ— Ð²Ñ–Ð´Ð²ÐµÑ€Ñ‚Ð¾Ñ Ñ‚Ñ– Ñ– Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð´Ð¸Ð²Ð¾Ñ Ñ‚Ñ–. Ð¦Ñ ÐµÐºÐ·Ð¸Ñ Ñ‚ÐµÐ½Ñ†Ñ–Ð¹Ð½Ñ–Ñ Ñ‚ÑŒ, Ð¼ÐµÐ¶Ð¾Ð²Ñ–Ñ Ñ‚ÑŒ збільшує вагу тих Ñ Ð»Ñ–Ð², обрубує Ð²Ñ Ðµ зайве. Я помітив, що в нашій розмові Ñ ÑŒÐ¾Ð³Ð¾Ð´Ð½Ñ– Ñ‡Ð°Ñ Ñ‚Ð¾ Ð·Ð³Ð°Ð´ÑƒÐ²Ð°Ð»Ð¾Ñ Ñ Ð¾Ñ†Ðµ Ð¾Ð±Ñ€ÑƒÐ±ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð·Ð°Ð¹Ð²Ð¾Ð³Ð¾, Ñ Ðº у тій темі з Вогом, так Ñ– в літературі чи в Ð´Ð¾Ñ Ð²Ñ–Ð´Ñ– Ð²Ñ–Ð¹Ñ ÑŒÐºÐ¾Ð²Ð¾Ð³Ð¾. Рле Ð²Ñ Ðµ Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð´Ñ– Ð·Ð²Ð¾Ð´Ð¸Ñ‚ÑŒÑ Ñ Ð´Ð¾ того, що коли зникає зайве, у твоїй мові з’Ñ Ð²Ð»Ñ Ñ”Ñ‚ÑŒÑ Ñ Ð´ÑƒÐ¶Ðµ Ð²Ð¸Ñ Ð¾ÐºÐ¸Ð¹ рівень Ñ‰Ð¸Ñ€Ð¾Ñ Ñ‚Ñ–.
Ми Ñ‡Ð°Ñ Ñ‚Ð¾ бачимо в Ñ Ð¾Ñ†Ð¼ÐµÑ€ÐµÐ¶Ð°Ñ…, Ñ Ðº ÑƒÐºÑ€Ð°Ñ—Ð½Ñ ÑŒÐºÑ– Ð²Ñ–Ð¹Ñ ÑŒÐºÐ¾Ð²Ñ– читають навіть у бліндажах. Що дає Ñ‡Ð¸Ñ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Ð² таких Ð¾Ð±Ñ Ñ‚Ð°Ð²Ð¸Ð½Ð°Ñ…? Кого ти читав на лінії фронту, на кому Â«Ñ Ñ‚Ð¾Ñ Ð²Â» Ñ– з кого черпав віру?
Вути на війні — не означає читати тільки те, що буде підвищувати твій бойовий дух або рівень національної Ñ Ð²Ñ–Ð´Ð¾Ð¼Ð¾Ñ Ñ‚Ñ–. Ра війні, Ñ Ðº Ñ– в цивільному житті, Ñ‡Ð¸Ñ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼Ð¾Ð¶Ðµ бути елементом розваги, боротьби з нудьгою. Я розкажу два приклади.
Перший Ñ‚Ñ€Ð°Ð¿Ð¸Ð²Ñ Ñ Ð²Ð¾Ñ ÐµÐ½Ð¸ 2022 року. Ми Ñ Ð¸Ð´Ñ–Ð»Ð¸ в окопі за Ð¢Ð¾Ñ€Ñ ÑŒÐºÐ¸Ð¼, на передовій, Ñ– Ñ Ñ‡Ð¸Ñ‚Ð°Ð² ÑƒÐ³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð½Ð° телефоні електронну книжку Ð¡Ñ‚Ð°Ð½Ñ–Ñ Ð»Ð°Ð²Ð° Ð Ñ Ñ”Ñ”Ð²Ð° «Світлий ÑˆÐ»Ñ Ñ…Â». ніби ти й так у Ñ ÐºÐ»Ð°Ð´Ð½Ð¸Ñ… Ð¾Ð±Ñ Ñ‚Ð°Ð²Ð¸Ð½Ð°Ñ…, а читаєш про ще Ñ ÐºÐ»Ð°Ð´Ð½Ñ–ÑˆÑ–, але Ñ‡Ð¾Ð¼ÑƒÑ ÑŒ нам конкретно в той момент воно допомагало. Це були буквально наші перші бойові виходи, перші Ð¾Ð±Ñ Ñ‚Ñ€Ñ–Ð»Ð¸, нам важко, а Ñ Ñ‡Ð¸Ñ‚Ð°ÑŽ Ð²Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð¿Ñ€Ð¾ полоненого чоловіка в цьому концтаборі Донецька, про жахливі речі, Ñ ÐºÑ– Ñ€Ð¾Ñ Ñ–Ñ Ð½Ð¸ Ñ€Ð¾Ð±Ð»Ñ Ñ‚ÑŒ з нашими людьми. давало? людина може бути Ñ Ð¸Ð»ÑŒÐ½Ð¾ÑŽ у Ñ ÐºÐ»Ð°Ð´Ð½Ð¸Ñ… Ð¾Ð±Ñ Ñ‚Ð°Ð²Ð¸Ð½Ð°Ñ…, або Ñ Ð°Ð¼ факт того, що ми читаємо його книжку. Рце значить, він Ð²Ñ Ðµ пройшов Ñ– Ð¿Ð¾Ð²ÐµÑ€Ð½ÑƒÐ²Ñ Ñ , навіть Ð½Ð°Ð¿Ð¸Ñ Ð°Ð² книжку — то хіба ми не пройдемо Ñ Ð²Ð¾Ð³Ð¾? допомагало.
Мій побратим тоді Ð·Ð½Ñ Ð² коротке Ñ Ñ‚Ð¾Ñ€Ñ–Ð·, Ñ Ðº Ñ Ñ‡Ð¸Ñ‚Ð°Ð² ÑƒÐ³Ð¾Ð»Ð¾Ñ , Ñ– коли ми вже Ð²ÐµÑ€Ð½ÑƒÐ»Ð¸Ñ Ñ Ð· позиції, то через Ñ Ñ‚Ð°Ñ€Ð»Ñ–Ð½Ðº його опублікували в Ñ–Ð½Ñ Ñ‚Ð°Ð³Ñ€Ð°Ð¼Ñ–. Видавництво поширило це відео, а потім у мою першу Ð²Ñ–Ð´Ð¿ÑƒÑ Ñ‚ÐºÑƒ подарувало мені електронну книжку. І Ñ Ð¿Ð°Ð¼’Ñ Ñ‚Ð°ÑŽ, Ñ Ðº уже в грудні читав на фронті Ð²Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ñ…Ð»Ð¾Ð¿Ñ†Ñ Ð¼ книжку Люби – Ñ–Ñ Ñ‚Ð¾Ñ€Ñ–Ñ— на кшталт: Ñ Ð²Ð¸Ð¹ÑˆÐ¾Ð² із хати, Ð ÐšÐ’Ð”Ð¸Ñ Ñ‚Ð¸ зайшли на подвір’Ñ , Ñ Ð¿Ð¾Ñ‡Ð°Ð² тікати, вони Ð²Ð¸Ñ Ñ‚Ñ€Ñ–Ð»Ð¸Ð»Ð¸, один раз ÐºÑƒÐ»Ñ Ð²Ð»ÑƒÑ‡Ð¸Ð»Ð° мені в груди, а Ñ Ð´Ð°Ð»Ñ– біг, вони Ð²Ð¸Ñ Ñ‚Ñ€Ñ–Ð»Ð¸Ð»Ð¸ ще раз, ÐºÑƒÐ»Ñ Ð²Ð»ÑƒÑ‡Ð¸Ð»Ð° в ногу, а Ñ Ð²Ñ–Ð´Ñ Ñ‚Ñ€Ñ–Ð»ÑŽÐ²Ð°Ð²Ñ Ñ .
Ми такими круглими очима на це Ð´Ð¸Ð²Ð¸Ð»Ð¸Ñ Ñ , Ñ– воно давало дуже ÐºÐ»Ð°Ñ Ð½Ðµ Ð²Ñ–Ð´Ñ‡ÑƒÑ‚Ñ‚Ñ , що ми нащадки крутих типів. І Ð¾Ñ ÑŒ таке Ñ‡Ð¸Ñ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´Ñ–Ð¹Ñ Ð½Ð¾ надихає чи піднімає твій дух.
Рле в мене Ñ” інша Ñ–Ñ Ñ‚Ð¾Ñ€Ñ–Ñ , коли мій побратим Ð¿Ñ–Ñ Ð»Ñ Ñ Ð²Ð¾Ñ—Ñ… перших виходів, першої контузії, першого Ñ ÐºÐ»Ð°Ð´Ð½Ð¾Ð³Ð¾ Ð´Ð¾Ñ Ð²Ñ–Ð´Ñƒ почав відчувати дуже Ñ Ð¸Ð»ÑŒÐ½Ñƒ Ñ‚Ñ€Ð¸Ð²Ð¾Ð¶Ð½Ñ–Ñ Ñ‚ÑŒ, паніку, мав важкий Ð¿Ñ Ð¸Ñ…Ñ–Ñ‡Ð½Ð¸Ð¹ Ñ Ñ‚Ð°Ð½ І він Ñ‡Ð¾Ð¼ÑƒÑ ÑŒ. Ñ Ð¾Ð±Ñ– вирішив, що йому б Ñ Ñ‚Ð°Ð»Ð¾, може, трошки легше, Ñ ÐºÐ±Ð¸ він читав Ñ ÐºÑƒÑ ÑŒ книжку. не Ñ Ð¸Ð»ÑŒÐ½Ð¾ Ñ€Ð¾Ð·Ð±Ð¸Ñ€Ð°Ð²Ñ Ñ Ð² книжках, проте мав щире Ð±Ð°Ð¶Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ– тарлінк він Ñ Ð¾Ð±Ñ– знайшов, це Â«ÐšÐ¾Ð½Ð¾Ñ‚Ð¾Ð¿Ñ ÑŒÐºÑƒ відьму». ька відьма» — Ñ‡Ð¸Ñ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ðµ Ð´Ð»Ñ Ñ‚Ð°ÐºÐ¸Ñ… цілей, там Ñ ÐºÐ»Ð°Ð´Ð½Ð° Ð´Ð°Ð²Ð½Ñ Ð»ÐµÐºÑ Ð¸ÐºÐ°. Це Ð´Ð»Ñ Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ було таким Ð¿Ñ€Ð¾Ð´Ð¸Ñ€Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼ крізь хащі, легше йому не Ñ Ñ‚Ð°Ð²Ð°Ð»Ð¾. І Ñ Ñ Ð¾Ð±Ñ– тоді Ð¿Ð¾Ñ Ñ‚Ð°Ð²Ð¸Ð² за мету — а Ñ Ð¶ івент-менеджер, піарник книжок [ÑмієтьÑÑ] — знайти таку книжку, що буде Ð´Ð»Ñ Ð½ÑŒÐ¾Ð³Ð¾. іди, Ñ Ð¿Ð¸Ñ‚Ð°Ð², Ñ ÐºÑ– йому Ð¿Ð¾Ð´Ð¾Ð±Ð°ÑŽÑ‚ÑŒÑ Ñ ÐºÐ½Ð¸Ð¶ÐºÐ¸ Ñ– Ñ ÐºÑ– йому Ð¿Ð¾Ð´Ð¾Ð±Ð°ÑŽÑ‚ÑŒÑ Ñ Ð´Ñ–Ð²Ñ‡Ð°Ñ‚Ð° [знову ÑмієтьÑÑ]. І за цими Ð²Ñ–Ð´Ð¿Ð¾Ð²Ñ–Ð´Ñ Ð¼Ð¸ підібрали книжку. У Видавництві Старого Лева ÐºÐ¾Ð»Ð¸Ñ ÑŒ вийшла «У дикій глушині» Джона Кракауера про Ñ…Ð»Ð¾Ð¿Ñ†Ñ , Ñ ÐºÐ¸Ð¹ Ð²Ñ Ñ– гроші роздав Ñ– пішов у мандри. автора вийшла ще одна книжка — про Ñ Ñ…Ð¾Ð´Ð¶ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð° Ð•Ð²ÐµÑ€ÐµÑ Ñ‚. Ð’Ð¸Ñ Ð²Ð¸Ð»Ð¾Ñ Ñ , що Вогдан — фанат гір, походів, подорожей Ñ– в нього Ñ” Ð¼Ñ€Ñ–Ñ Ð¿Ñ–Ð´ÐºÐ¾Ñ€Ð¸Ñ‚Ð¸ ÐºÐ¾Ð»Ð¸Ñ ÑŒ Ð•Ð²ÐµÑ€ÐµÑ Ñ‚. Видавництво Ñ ÐºÐ¸Ð½ÑƒÐ»Ð¾ мені цю книжку. І Ñ Ñ‚Ð°Ð²Ñ Ñ Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð¶Ð½Ñ–Ð¹ метч Ñ‡Ð¸Ñ‚Ð°Ð½Ð½Ñ . Воно не надихнуло його на подвиги, не вилікувало контузії, не зробило його хтозна-Ñ ÐºÐ¸Ð¼ читачем, але принаймні в Ñ‚Ñ– дні, коли йому було хріново, він читав про той Ð•Ð²ÐµÑ€ÐµÑ Ñ‚ Ñ– трошки Ð·Ð°Ð±ÑƒÐ²Ð°Ð²Ñ Ñ , думав про Ñ‰Ð¾Ñ ÑŒ інше, Ð¼Ñ€Ñ–Ñ Ð². І це вже приклад того, Ñ Ðº література також діє, але Ñ Ðº Ñ‰Ð¾Ñ ÑŒ практичне Во ми Ñ Ð¸Ð´Ð¸Ð¼Ð¾ Ñ Ð¾Ð±Ñ– в. окопах, Ð½Ð°Ñ Ð¿Ð¾Ð¾Ð±Ñ Ñ‚Ñ€Ñ–Ð»ÑŽÐ²Ð°Ð»Ð¸, Ñ Ñ‚Ð°Ð»Ð¾ тихо Ñ– нудно, ми вже Ð·Ð°Ð¼Ð°Ñ…Ð°Ð»Ð¸Ñ Ñ ÐºÐ¾Ð¿Ð°Ñ‚Ð¸, а телефон Ð·Ð°Ñ€Ñ Ñƒ мене Ñ” книжка, Ñ– Ñ Ñ Ð¾Ð±Ñ– Ñ‰Ð¾Ñ ÑŒ читаю Ð²Ð³Ð¾Ð»Ð¾Ñ . Рз Ñ‡Ð°Ñ Ð¾Ð¼ Ð²Ð¸Ñ Ð²Ð¸Ð»Ð¾Ñ ÑŒ, що воно має ще Ñ ÐºÑƒÑ ÑŒ Ñ– отаку дію.
? правді ми говоримо про дітей». Ð¢Ð°ÐºÂ Ð¿Ð¾Ñ‡Ð¸Ð½Ð°Ñ”Ñ‚ÑŒÑ Ñ Ð¾Ð´Ð¸Ð½ з твоїх віршів. Загалом тема дітей Ñ– Ð´Ð¸Ñ‚Ð¸Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð° Ð½Ð°Ñ ÐºÑ€Ñ–Ð·Ð½Ð° у твоїх Ñ‚ÐµÐºÑ Ñ‚Ð°Ñ… дітьми ти бачиш Ñ ÐµÐ±Ðµ Ñ– Ñ Ð²Ð¾Ñ—Ñ… побратимів. важливо говорити про Ð´Ð¸Ñ‚Ð¸Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾ під Ñ‡Ð°Ñ Ð²Ñ–Ð¹Ð½Ð¸? Чому Ñ Ð°Ð¼Ðµ діти Ð´Ð»Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ Ñ” Ñ Ð¸Ð¼Ð²Ð¾Ð»Ð¾Ð¼ надії?
Ð Ð°Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð´Ñ– діти Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ Ñ” Ñ Ð¸Ð¼Ð²Ð¾Ð»Ð¾Ð¼ багатьох речей, переважно дуже болючих. Ð±ÐµÐ·Ð¿Ð¾Ñ€Ð°Ð´Ð½Ð¾Ñ Ñ‚Ñ–. це Ñ‰Ð¾Ñ ÑŒ може завдавати тобі болю, а ти нічого не можеш Ð²Ð´Ñ–Ñ Ñ‚Ð¸. Можуть лише Ñ ÐºÑ–Ñ ÑŒ Ð´Ð¾Ñ€Ð¾Ñ Ð»Ñ–, а ти Ð¿Ñ€Ð¾Ñ Ñ‚Ð¾ Ñ Ð¿Ð¾Ñ Ñ‚ÐµÑ€Ñ–Ð³Ð°Ñ”Ñˆ. Ð Ñ Ðº це під Ñ‡Ð°Ñ Ð²Ñ–Ð¹Ð½Ð¸, Ñ Ðº це, коли, наприклад, війна у твоєму регіоні чи у твоєму Ð¼Ñ–Ñ Ñ‚Ñ–, Ñ Ðº це — бути безпорадною дитиною у прифронтовому Ñ ÐµÐ»Ñ–?Мені навіть Ñ Ñ‚Ñ€Ð°ÑˆÐ½Ð¾ ÑƒÑ Ð²Ð¸Ñ‚Ð¸.
Зараз ми можемо бачити в інтернеті дуже багато Ñ‡Ð¸Ñ—Ñ…Ð¾Ñ ÑŒ Ñ Ñ‚Ñ€Ð°Ð¶Ð´Ð°Ð½ÑŒ. Ти Ð¿Ð¾Ñ Ñ‚Ñ–Ð¹Ð½Ð¾ Ð´Ð¸Ð²Ð¸ÑˆÑ Ñ Ñ Ðº ÐºÐ¾Ð³Ð¾Ñ ÑŒ Ð²Ð¸Ñ‚Ñ Ð³ÑƒÑŽÑ‚ÑŒ з-під завалів. Рле коли бачиш це в ÐºÐ¾Ð½Ñ‚ÐµÐºÑ Ñ‚Ñ– дитини, тут найважче не мати претензій до Вога, Ð¾Ñ Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ð²Ð¾ Ñ ÐºÑ‰Ð¾ ти у нього віриш. У такий Ñ‡Ð°Ñ Ð°Ñ‚ÐµÑ—Ñ Ñ‚Ð¾Ð¼ бути легше, ніж віруючим.
Діти — це нині Ñ Ð¸Ð¼Ð²Ð¾Ð» великих Ñ Ñ‚Ñ€Ð°Ð¶Ð´Ð°Ð½ÑŒ, але Ð²Ð¾Ð´Ð½Ð¾Ñ‡Ð°Ñ Ñ– потужний Ñ Ð¸Ð¼Ð²Ð¾Ð» надії. Дитина — це реально фізичне Ð²Ñ‚Ñ–Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð°Ð´Ñ–Ñ—. Ñ– виховуєш Ñ Ð²Ñ–Ñ‚ майбутнього. Мене дуже зворушує, Ð½Ð°Ñ ÐºÑ–Ð»ÑŒÐºÐ¸ Ñ‡Ð°Ñ Ñ‚Ð¾ Ñ– Ñ ÐºÐ¾ÑŽ Ñ Ð¸Ð»ÑŒÐ½Ð¾ÑŽ мотивацією Ð²Ñ–Ð¹Ñ ÑŒÐºÐ¾Ð²Ð¸Ñ… Ñ” їхні Ð²Ð»Ð°Ñ Ð½Ñ– діти. Це Ñ‰Ð¾Ñ ÑŒ дуже Ð»ÑŽÐ´Ñ ÑŒÐºÐµ Коли ти йдеш воювати, то, очевидно, тобою рухає Ñ– патріотизм, Ñ– Ñ ÐºÑ–Ñ ÑŒ релігійні Ð¿ÐµÑ€ÐµÐºÐ¾Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ , але коли Ð²Ñ Ðµ Ð¾Ð±Ñ€ÑƒÐ±ÑƒÑ”Ñ‚ÑŒÑ Ñ , то там, на фронті, Ñ…Ñ‚Ð¾Ñ ÑŒ Ñ Ð¾Ð±Ñ– Ð¿Ñ€Ð¾Ñ Ñ‚Ð¾ згадує Ñ Ð²Ð¾Ð³Ð¾ Ñ Ð¸Ð½Ð°, Ñ Ð²Ð¾ÑŽ доньку. У мене навіть Ñ” вірш, де Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ¿Ð¾Ð²Ñ–Ð´Ð°Ñ”Ñ‚ÑŒÑ Ñ Ñ–Ñ Ñ‚Ð¾Ñ€Ñ–Ñ Ð»ÑŽÐ´Ð¸Ð½Ð¸, Ñ ÐºÐ° майже покінчила з Ñ Ð¾Ð±Ð¾ÑŽ, але він не Ð½Ð°Ñ‚Ð¸Ñ Ð½ÑƒÐ² на курок, бо згадав про малого, а в кінці каже: а це ж навіть не мій малий. Тобто згадав навіть не про рідну дитину. Ð†Ñ Ð½ÑƒÑ” така, може, й заїжджена фраза: ми воюємо, щоб наші діти не воювали, — але в ній Ñ” Ñ‰Ð¾Ñ ÑŒ таке Ð»ÑŽÐ´Ñ ÑŒÐºÐµ, таке гуманне, що кращого фізичного Ð²Ñ‚Ñ–Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð°Ð´Ñ–Ñ—, мотивації й причини Ñ Ñ‰Ðµ не бачив.
Головним візуальним Ñ€Ñ–ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð¼ збірки ? й Ð´Ð¸Ñ‚Ñ Ñ‡Ñ– Ð»Ð¸Ñ Ñ‚Ð¸ Чому ви з. видавництвом зробили акцент Ñ Ð°Ð¼Ðµ на них Ñ– чим вони були Ð´Ð»Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ на фронті?Чи Ð¿Ð°Ð¼Ê¼Ñ Ñ‚Ð°Ñ”Ñˆ перший Ð´Ð¸Ñ‚Ñ Ñ‡Ð¸Ð¹ Ð»Ð¸Ñ Ñ‚, Ñ ÐºÐ¸Ð¹ ти отримав?
Знаю, що в інтерв’ÑŽ Ð¿Ð°Ñ ÑƒÐ²Ð°Ð»Ð¾ би розказувати Ñ ÐºÑ–Ñ ÑŒ Ñ–Ð½Ñ Ð°Ð¹Ñ‚Ð¸, а Ñ Ñ‰Ðµ Ð½Ñ–Ñ ÐºÐ¾Ð³Ð¾ Ñ–Ð½Ñ Ð°Ð¹Ñ‚Ñƒ не розказав [ÑмієтьÑÑ]то зараз розкажу. Ð§Ð°Ñ Ñ‚Ð¾ про такі Ð²Ñ Ñ‚Ð°Ð²ÐºÐ¸ з Ð´Ð¸Ñ‚Ñ Ñ‡Ð¸Ð¼Ð¸ цитатами чи малюнками кажуть, що це головне візуальне Ñ€Ñ–ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ñ‡Ð¸ головна фішка, концепт тощо. Рле це було Ð¾Ñ Ñ‚Ð°Ð½Ð½Ñ”, що ми додали в книжку. Вже зробили макет, Ð²Ñ Ñ– Ñ–Ð»ÑŽÑ Ñ‚Ñ€Ð°Ñ†Ñ–Ñ— — Ð²Ñ Ðµ вже було готове І Ð¿Ñ–Ñ Ð»Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ Ñ Ð·Ð°Ð¿Ñ€Ð¾Ð¿Ð¾Ð½ÑƒÐ²Ð°Ð² нашим дизайнерам Ñ– художниці Каті [Катерині Сад — TU.] додати на Ñ Ñ‚Ð¾Ñ€Ñ–Ð½ÐºÐ¸ цитати з Ð´Ð¸Ñ‚Ñ Ñ‡Ð¸Ñ… Ð»Ð¸Ñ Ñ‚Ñ–Ð². Пофотографував Ñ—Ñ…, Ñ Ð°Ð¼ повідзначав, Ñ ÐºÑƒ цитату до Ñ ÐºÐ¾Ð³Ð¾ вірша, Ñ– Ð½Ð°Ð´Ñ–Ñ Ð»Ð°Ð² дизайнерці. було Ð¾Ñ Ñ‚Ð°Ð½Ð½Ñ”, що ми додали, але в результаті Ð²Ð¸Ñ Ð²Ð¸Ð»Ð¾Ñ Ñ Ð´ÑƒÐ¶Ðµ хорошим Ñ€Ñ–ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð¼, такою гарною ниткою через Ð²Ñ ÑŽ книжку. І коли зараз вживають Ñ„Ð¾Ñ€Ð¼ÑƒÐ»ÑŽÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð½Ð° кшталт «головне візуальне Ñ€Ñ–ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Â», мені дуже приємно.
Ð Ð°Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð´Ñ– Ð´Ð¸Ñ‚Ñ Ñ‡Ð¸Ñ… Ð»Ð¸Ñ Ñ‚Ñ–Ð² на фронті дуже багато у, у жовтні 2022 року — Ð´Ð¾Ð»ÑƒÑ‡Ð¸Ð»Ð¸Ñ Ñ Ð´Ð¾ Ð·Ð²Ñ–Ð»ÑŒÐ½ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ ÐµÐ»Ð° Ð¢Ð¾Ñ€Ñ ÑŒÐºÐµ на Лиманщині. Рпотім за тим Ð¢Ð¾Ñ€Ñ ÑŒÐºÐ¸Ð¼ будували лінію оборони. Там не було налаштовано ні кухні польової, ні нормального житла, був повний Ñ…Ð°Ð¾Ñ Ñ– дуже важко. Рвже у грудні ми жили в такому Ñ ÐµÐ»Ñ– Зарічне Ñ– квартирували по хатах. Там уже був більш-менш Ð¿Ð¾Ñ€Ñ Ð´Ð¾Ðº, ми Ñ Ñ‚Ð°Ð±Ñ–Ð»ÑŒÐ½Ð¾ виїжджали на бойові позиції в Ð¡ÐµÑ€ÐµÐ±Ñ€Ñ Ð½Ñ ÑŒÐºÐ¸Ð¹ Ð»Ñ–Ñ . До Ð½Ð°Ñ Ð±ÑƒÐ»Ð° налаштована Ð»Ð¾Ð³Ñ–Ñ Ñ‚Ð¸ÐºÐ°, могли приїжджати волонтери, Ñ‰Ð¾Ñ ÑŒ передавати. перед Миколаєм Ñ– Ñ€Ñ–Ð·Ð´Ð²Ñ Ð½Ð¸Ð¼Ð¸ Ñ Ð²Ñ Ñ‚Ð°Ð¼Ð¸, нам привезли Ð´Ð¸Ñ‚Ñ Ñ‡Ñ– Ð»Ð¸Ñ Ñ‚Ð¸.
Рбо Ð¼Ð¾Ñ ÑƒÐ»ÑŽÐ±Ð»ÐµÐ½Ð° Ð»Ð¸Ñ Ñ‚Ñ–Ð²ÐºÐ°, Ñ—Ñ— Ð½Ð°Ð¿Ð¸Ñ Ð°Ð»Ð° дівчинка з однієї Ð»ÑŒÐ²Ñ–Ð²Ñ ÑŒÐºÐ¾Ñ— школи. Там була намальована Ñ Ð»Ð¸Ð½ÐºÐ°, іграшки, подарунки, дуже ÐºÑ€Ð°Ñ Ð¸Ð²Ð¸Ð¹ почерк, видно багато Ñ Ñ‚Ð°Ñ€Ð°Ð½ÑŒ І от вона за Ð²Ñ Ðµ нам Ð´Ñ ÐºÑƒÐ²Ð°Ð»Ð°, бажала, щоб Ð“Ð¾Ñ Ð¿Ð¾Ð´ÑŒ Ñ– Ð’Ð¾Ð³Ð¾Ñ€Ð¾Ð´Ð¸Ñ†Ñ Ð½Ð°Ñ Ð±ÐµÑ€ÐµÐ³Ð»Ð¸, а вкінці Ð¿Ð¸Ñ Ð°Ð»Ð°: Ð´Ñ ÐºÑƒÑŽ вам за те, що ви віддали за Ð½Ð°Ñ Ñ Ð²Ð¾Ñ” Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ .Так, знаєш, наперед відразу Ð¿Ð¾Ð´Ñ ÐºÑƒÐ²Ð°Ð»Ð° [ÑмієтьÑÑ]. Рле, очевидно, ніхто на це не Ð¾Ð±Ñ€Ð°Ð·Ð¸Ð²Ñ Ñ , не Ñ€Ð¾Ð·Ñ–Ð·Ð»Ð¸Ð²Ñ Ñ Ñ , бо то було так мило й зворушливо, приклад такої Ð´Ð¸Ñ‚Ñ Ñ‡Ð¾Ñ— Ð±ÐµÐ·Ð¿Ð¾Ñ ÐµÑ€ÐµÐ´Ð½Ð¾Ñ Ñ‚Ñ–, оцієї, Ð²Ð»Ð°Ñ Ð½Ðµ, щирої мови. фронт — це Ñ ÐºÐ°Ñ ÑŒ Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ найвища Ð¿Ð¾ÐµÐ·Ñ–Ñ .
І в твоїй збірці поезій, Ñ– в новій прозовій книжці ти пишеш про дітей на прифронті.Розкажи про них, зокрема про хлопчика Кирюху, Ð³ÐµÑ€Ð¾Ñ Ð¾Ð´Ð½Ð¾Ð³Ð¾ з твоїх Ñ‚ÐµÐºÑ Ñ‚Ñ–Ð².Â
Цих прифронтових дітей не було аж так багато. близнюків, Ñ ÐºÐ¸Ð¼ наші хлопці возили Ñ Ð¾Ð»Ð¾Ð´ÐºÐµ. Ра Запоріжжі була дівчинка, внучка Ð¼Ñ–Ñ Ñ†ÐµÐ²Ð¾Ñ— мешканки, Ñ– Ð±Ð°Ð±ÑƒÑ Ñ Ð¶Ð°Ñ€Ñ‚Ð¾Ð¼Ð° називала Ñ—Ñ— моєю Ð½Ñ”Ð²Ñ”Ñ Ñ‚Ð¾ÑŽÐ¼Ð¾Ð²Ð»Ñ Ð², Ð²Ð¸Ñ€Ð¾Ñ Ñ‚Ðµ Ñ– буде твоєю нареченою. хлопчик Кирюха — єдина дитина, з Ñ ÐºÐ¾ÑŽ в Ð½Ð°Ñ Ñ Ñ‚Ð°Ð²Ñ Ñ Ñ‚Ð°ÐºÐ¸Ð¹ близький Ñ– довгий Ñ Ñ‚Ð¾Ñ ÑƒÐ½Ð¾Ðº. Ми жили на одній вулиці. Він Ñ‡Ð°Ñ Ñ‚Ð¾ бував у Ð½Ð°Ñ Ð² Ð³Ð¾Ñ Ñ‚Ñ Ñ…, бо в Ñ ÐµÐ»Ñ– ні Ñ Ð²Ñ–Ñ‚Ð»Ð°, ні інтернету, ні зв’Ñ Ð·ÐºÑƒ — нічого не було, а в Ð½Ð°Ñ Ñ Ñ‚Ð°Ñ€Ð»Ñ–Ð½Ðº. тоді було дев’Ñ Ñ‚ÑŒ, Ñ–, очевидно, ми Ð´Ð¾Ð·Ð²Ð¾Ð»Ñ Ð»Ð¸ приходити в Ð³Ð¾Ñ Ñ‚Ñ–, завантажувати Ñ ÐºÑ–Ñ ÑŒ мультики, ігри. Рколи нам приїжджала волонтерка чи Ñ Ð°Ð¼Ñ– виїжджали в магазин у ÐšÑ€Ð°Ð¼Ð°Ñ‚Ð¾Ñ€Ñ , Ñ– йому давали те Ñ Ð¾Ð»Ð¾Ð´ÐºÐµ чи Ñ ÐºÑ–Ñ ÑŒ фрукти.Рбо Ñ ÐºÐ¾Ñ ÑŒ родичі ÐºÐ¾Ð³Ð¾Ñ ÑŒ із Ð½Ð°Ñ Ñ…Ð¾Ñ‚Ñ–Ð»Ð¸ купити малому нового Ð¾Ð´Ñ Ð³Ñƒ. пієтет. Ð£Ñ Ð²Ñ–Ñ‚ÑŒ, хата Ð²Ñ–Ð¹Ñ ÑŒÐºÐ¾Ð²Ð¸Ñ…, Ñ Ð¸Ð³Ð°Ñ€ÐµÑ‚Ð½Ð¸Ð¹ дим, матюки, Ð·Ð±Ñ€Ð¾Ñ , але Ñ Ðº малий приходив Ñ– в Ð½Ð°Ñ Ñ Ð¸Ð´Ñ–Ð², то ми Ñ Ñ‚Ð°Ñ€Ð°Ð»Ð¸Ñ Ñ Ð½Ðµ Ð¼Ð°Ñ‚ÑŽÐºÐ°Ñ‚Ð¸Ñ Ñ Ð¿Ñ€Ð¸ дитині, не курити, бо він же тим дихав. Ð¡Ñ‚Ð°Ñ€Ð°Ð»Ð¸Ñ Ñ Ð¿Ñ€Ð¾ нього дбати.
У мене про Кирюху Ñ” два Ñ‚ÐµÐºÑ Ñ‚Ð¸: вірш у збірці «Тут були ми» Ñ– Ñ‚ÐµÐºÑ Ñ‚ у новій книжці. День Ð¡Ð²Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ ÐœÐ¸ÐºÐ¾Ð»Ð°Ñ .Ð”Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ це потужна Ð°Ñ Ð¾Ñ†Ñ–Ð°Ñ†Ñ–Ñ Ð· Ð´Ð¸Ñ‚Ð¸Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾Ð¼. Я Ñ– мої Ñ€Ð¾Ð²ÐµÑ Ð½Ð¸ÐºÐ¸ — ми ще не Ð½Ð°Ñ Ñ‚Ñ–Ð»ÑŒÐºÐ¸ Ð²Ð¸Ñ€Ð¾Ñ Ð»Ð¸ з того віку, коли нам Ñ Ð°Ð¼Ð¸Ð¼ подарунки Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ð¾Ñ Ð¸Ð² Миколай аші Ñ Ñ‚Ð°Ñ€ÑˆÑ– побратими ще буквально рік тому ховали під подушку подарунки Ñ Ð²Ð¾Ñ—Ð¼ Ð´Ñ–Ñ‚Ñ Ð¼, а нині були далеко від Ñ Ñ–Ð¼ÐµÐ¹. кому тоді більше Ð¿Ð¾Ñ‰Ð°Ñ Ñ‚Ð¸Ð»Ð¾: ÐšÐ¸Ñ€ÑŽÑ Ñ–, Ñ ÐºÐ¸Ð¹ отримав від Ð½Ð°Ñ Ð¿Ð¾Ð´Ð°Ñ€ÑƒÐ½Ð¾Ðº, чи нам, Ñ ÐºÑ– змогли у той день Ñ‰Ð¾Ñ ÑŒ таке зробити Ми тоді зібрали Ð²Ñ Ñ ÐºÐ¾Ð³Ð¾ Ñ Ð¾Ð»Ð¾Ð´ÐºÐ¾Ð³Ð¾, Ð¿Ñ–Ð´Ð¿Ð¸Ñ Ð°Ð»Ð¸ пакет із ÐºÑ€Ð°Ð¼Ð°Ñ‚Ð¾Ñ€Ñ ÑŒÐºÐ¾Ð³Ð¾ «Чудо-маркету» Â«Ð´Ð»Ñ ÐšÐ¸Ñ€ÑŽÑ…Ð¸ від ÐœÐ¸ÐºÐ¾Ð»Ð°Ñ Â» й Ð²Ñ–Ð´Ð½ÐµÑ Ð»Ð¸ ввечері його батькам. пину, щоб він не побачив Ð Ð½Ð°Ñ Ñ‚ÑƒÐ¿Ð½Ð¾Ð³Ð¾ ранку пішли на позиції. це було так приємно в той день — Ñ Ð°Ð¼Ð° Ð¾Ñ†Ñ Ð´ÑƒÐ¼ÐºÐ°, що він зранку Ð¿Ñ€Ð¾ÐºÐ¸Ð½ÐµÑ‚ÑŒÑ Ñ , а там подарунок. ні 2023-го вони з мамою виїхали із Зарічного, бо вже були Ñ Ð¸Ð»ÑŒÐ½Ñ– Ð¾Ð±Ñ Ñ‚Ñ€Ñ–Ð»Ð¸ Ð²Ð¾Ð´Ð½Ð¾Ñ‡Ð°Ñ Ñ– Ñ ÑƒÐ¼Ð½Ð¾, що він їде від Ð½Ð°Ñ , але більше Ñ€Ð°Ð´Ñ–Ñ Ð½Ð¾, бо буде в безпеці, не під Ð¾Ð±Ñ Ñ‚Ñ€Ñ–Ð»Ð°Ð¼Ð¸, а піде до школи, матиме друзів, матиме Ñ Ð²Ð¾Ñ” Ð´Ð¸Ñ‚Ð¸Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ð¾.
Якою дитиною був ти Ñ Ð°Ð¼? У тому Ð´Ð¸Ñ‚Ð¸Ð½Ñ Ñ‚Ð²Ñ–, в Ñ ÐºÐ¾Ð¼Ñƒ ще не було війни. Що тебе формувало: Ñ ÐºÑ– книжки, люди, події? Коли в Києві вирував Майдан, коли Ð¿Ð¾Ñ‡Ð°Ð»Ð°Ñ Ñ Ð²Ñ–Ð¹Ð½Ð° на Ñ Ñ…Ð¾Ð´Ñ–, тобі було 12-13 років, проте Ð²Ñ Ñ– ці події Ñ Ñ‚Ð°Ð»Ð¸ Ñ‡Ð°Ñ Ñ‚Ð¸Ð½Ð¾ÑŽ твоєї родинної Ñ–Ñ Ñ‚Ð¾Ñ€Ñ–Ñ— [рідний дÑдько Ðртура воював у період ÐТО].A
Ð Ð°Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð´Ñ– Ñ Ð±ÑƒÐ² звичайною дитиною із Ñ ÐµÐ»Ð° на заході України, не читав хтозна-Ñ ÐºÑ–Ð»ÑŒÐºÐ¸ книжок, Ð±Ð°Ð²Ð¸Ð²Ñ Ñ Ð· Ð´Ñ€ÑƒÐ·Ñ Ð¼Ð¸, а коли в мене з’Ñ Ð²Ð¸Ð²Ñ Ñ ÐºÐ¾Ð¼Ð¿’ютер, то дні Ñ– ночі проводив у комп’ютерних іграх. Річим Ð¾Ñ Ð¾Ð±Ð»Ð¸Ð²Ð¾ не Ð²Ð¸Ñ€Ñ–Ð·Ð½Ñ Ð²Ñ Ñ . Хоча пам’Ñ Ñ‚Ð°ÑŽ, Ñ Ðº у молодших ÐºÐ»Ð°Ñ Ð°Ñ… Ð½Ð°Ð¿Ð¸Ñ Ð°Ð² Ñ Ð²Ñ–Ð¹ перший вірш про козу. Ре пам’Ñ Ñ‚Ð°ÑŽ, що конкретно в ньому було, Ñ–Ñ Ñ‚Ð¾Ñ€Ñ–Ñ Ð½Ðµ зберегла його до наших днів [ÑмієтьÑÑ]. Рв ÑˆÐ¾Ñ Ñ‚Ð¾Ð¼Ñƒ ÐºÐ»Ð°Ñ Ñ– Ð½Ð°Ð¿Ð¸Ñ Ð°Ð² такого Ð¿Ð°Ñ„Ð¾Ñ Ð½Ð¾Ð³Ð¾ вірша про УПРі з тим віршем виграв Ñ Ñ ÐºÐ¸Ð¹Ñ ÑŒ ÐºÐ¾Ð½ÐºÑƒÑ€Ñ , отримав грамоту, Ñ– то був мій перший літературний здобуток.
Коли Ð´Ñ–Ñ”Ñ‚ÑŒÑ Ñ Ñ Ñ‰Ð¾Ñ ÑŒ велике й важливе, Ñ– 12-13 років уже Ð´Ð¾Ñ Ñ‚Ð°Ñ‚Ð½Ñ–Ð¹ вік, щоб ти Ð²Ñ Ðµ розумів, проте Ð½ÐµÐ´Ð¾Ñ Ñ‚Ð°Ñ‚Ð½Ñ–Ð¹, щоби брав повноцінну ÑƒÑ‡Ð°Ñ Ñ‚ÑŒ І Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ. це було Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð¶Ð½Ñ–Ð¼ Ð²Ð¸Ð¿Ñ€Ð¾Ð±ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼ ніби були далеко від ÑƒÑ ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ за кілометражем, але інформаційно Ñ Ñ‚ÐµÐ¶Ð¸Ð»Ð¸, обговорювали на уроках. Ð´Ñ–Ñ‚Ñ Ð¼, Ñ…Ð¾Ñ‚Ñ–Ð»Ð¾Ñ ÑŒ Ð²Ð·Ñ Ñ‚Ð¸ в тому ÑƒÑ‡Ð°Ñ Ñ‚ÑŒ, Ð´Ð¾Ð»ÑƒÑ‡Ð¸Ñ‚Ð¸Ñ Ñ , Ñ– оце велике Ð²Ñ–Ð´Ñ‡ÑƒÑ‚Ñ‚Ñ Ð±ÐµÐ·Ð¿Ð¾Ñ€Ð°Ð´Ð½Ð¾Ñ Ñ‚Ñ–, Ð½ÐµÐ¼Ð¾Ð¶Ð»Ð¸Ð²Ð¾Ñ Ñ‚Ñ– Ñ‰Ð¾Ñ ÑŒ зробити Ñ Ð´Ð¾Ð±Ñ€Ðµ пам’Ñ Ñ‚Ð°ÑŽ До речі, дуже ціную, що тоді зробили наші вчителі, бо вони Ñ ÐºÐ¾ÑŽÑ ÑŒ мірою ÐºÐ¾Ð¼Ð¿ÐµÐ½Ñ ÑƒÐ²Ð°Ð»Ð¸ ту нашу потребу.
Вони Ð´Ð»Ñ Ð½Ð°Ñ Ñƒ Ñ ÐµÐ»Ñ– зробили таку Ñ Ð¾Ð±Ñ– Ð´ÐµÐ¼Ð¾Ð½Ñ Ñ‚Ñ€Ð°Ñ†Ñ–ÑŽ. Очевидно, там не Ñ Ð¸Ð»ÑŒÐ½Ð¾ було кого Ñ ÐºÐ¸Ð´Ð°Ñ‚Ð¸ в наших ÐŸÑ–Ð´Ð¼Ð¸Ñ…Ð°Ð¹Ð»Ñ–Ð²Ñ†Ñ Ñ… [ÑмієтьÑÑ]але ми намалювали плакати, Ð²Ð·Ñ Ð»Ð¸ прапори, Ð²Ñ Ñ ÑˆÐºÐ¾Ð»Ð° (Ñ– діти, Ñ– вчителі) Ð¿Ð¾Ñ ÐºÐ°ÐºÐ°Ð»Ð¸, бо не Ð¼Ð¾Ñ ÐºÐ°Ð»Ñ–Ð¿Ñ€Ð¾Ð¹ÑˆÐ»Ð¸ по Ñ ÐµÐ»Ñƒ, Ð¿Ð¾Ñ ÐºÐ°Ð½Ð´ÑƒÐ²Ð°Ð»Ð¸. Дуже добре пам’Ñ Ñ‚Ð°ÑŽ, Ñ Ðº ми йшли однією вулицею, а там жив Ñ Ñ‚Ð°Ñ€Ð¸Ð¹ упівець. Ми гучно кричали «Слава Україні!», він вийшов з хати, Ð²Ñ–Ñ‚Ð°Ð²Ñ Ñ Ð· нами. І це дало нам Ñ ÐºÐµÑ ÑŒ таке Ð²Ñ–Ð´Ñ‡ÑƒÑ‚Ñ‚Ñ , що ми теж ÑƒÐ·Ñ Ð»Ð¸ в цьому ÑƒÑ‡Ð°Ñ Ñ‚ÑŒ. Тоді Ñ Ð·Ð½Ð¾Ð²Ñƒ почав Ð¿Ð¸Ñ Ð°Ñ‚Ð¸, можливо, також від тієї Ð±ÐµÐ·Ð¿Ð¾Ñ€Ð°Ð´Ð½Ð¾Ñ Ñ‚Ñ–. не міг робити в Ð¿Ñ€Ñ Ð¼Ð¾Ð¼Ñƒ Ñ ÐµÐ½Ñ Ñ–, не міг Ð´Ð¾Ð»ÑƒÑ‡Ð¸Ñ‚Ð¸Ñ Ñ Ñ„Ñ–Ð·Ð¸Ñ‡Ð½Ð¾, але те моє Ð±Ð°Ð¶Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´Ð¾Ñ‚Ð¸Ñ‡Ð½Ð¾Ñ Ñ‚Ñ– Ð²Ð¸Ð»Ð¸Ð²Ð°Ð»Ð¾Ñ Ñ Ñ‡ÐµÑ€ÐµÐ· Ð¿Ð¸Ñ ÑŒÐ¼Ð¾. Я Ð¿Ð¸Ñ Ð°Ð² вірші, Ñ ÐºÑ–, може, й не мали великої художньої Ñ†Ñ–Ð½Ð½Ð¾Ñ Ñ‚Ñ–, але були по-підлітковому дуже щирі. Потім завжди читав Ñ—Ñ… на Ñ Ñ–Ð»ÑŒÑ ÑŒÐºÐ¸Ñ… патріотичних Ð²Ð¸Ñ Ñ‚ÑƒÐ¿Ð°Ñ….
Рмій Ð´Ñ Ð´ÑŒÐºÐ¾ пішов Ñ Ð»ÑƒÐ¶Ð¸Ñ‚Ð¸ Ñ Ñ‚Ñ€Ð¾ÐºÐ¾Ð²Ñƒ Ñ Ð»ÑƒÐ¶Ð±Ñƒ в 2013 році, Ñ ÐºÑ€Ð°Ð· у найневдаліший Ð´Ð»Ñ Ñ†ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ Ñ‡Ð°Ñ , Ñ– пройшов дуже Ñ ÐºÐ»Ð°Ð´Ð½Ñ– Ð²Ð¸Ð¿Ñ€Ð¾Ð±ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ , бо Ð²Ñ ÑŽ Революцію Ð“Ñ–Ð´Ð½Ð¾Ñ Ñ‚Ñ– відбув Ñ Ðº Ñ Ð¾Ð»Ð´Ð°Ñ‚ внутрішніх Ð²Ñ–Ð¹Ñ ÑŒÐº, Ñ ÐºÐ¾Ð³Ð¾ залучали в Києві. Рпотім, коли Ð·Ð°ÐºÑ–Ð½Ñ‡Ð¸Ð»Ð°Ñ Ñ Ñ€ÐµÐ²Ð¾Ð»ÑŽÑ†Ñ–Ñ , його направили в РТО. Я Ñ– про нього Ñ ÐºÑ–Ñ ÑŒ Ñ Ð²Ð¾Ñ— Ñ‚ÐµÐºÑ Ñ‚Ð¸ Ð¿Ð¸Ñ Ð°Ð².
Загалом наша Ñ Ñ Ñ–Ð¼’Ñ â€” це приклад оцього, Ñ Ðº кажуть, зачарованогокола, бо мій вуйко Ñ Ð»ÑƒÐ¶Ð¸Ð², коли йому було 20 чи 21 рік, а мені на той Ñ‡Ð°Ñ 13. І ти ÑƒÑ Ð²Ð¸, що в тій Ñ Ð°Ð¼Ñ–Ð¹ війні Ñ Ð¿Ð¾Ñ‡Ð°Ð² брати ÑƒÑ‡Ð°Ñ Ñ‚ÑŒ, коли мені теж було 21, а моєму двоюрідному братові 5. Тобто ми Ð¿Ñ€Ð¾Ñ Ñ‚Ð¾ Ð¿Ð¾Ð¼Ñ–Ð½Ñ Ð»Ð¸Ñ Ñ Ð¼Ñ–Ñ Ñ†Ñ Ð¼Ð¸. І коли Ð³Ð¾Ð²Ð¾Ñ€Ñ Ñ‚ÑŒ, що війна має Ð·ÑƒÐ¿Ð¸Ð½Ð¸Ñ‚Ð¸Ñ Ñ Ð½Ð° Ð½Ð°Ñ , щоб не воювали наші діти, Ð´Ð»Ñ ÐºÐ¾Ð³Ð¾Ñ ÑŒ це, можливо, звучить Ñ Ðº заїжджена фраза, Ñ‰Ð¾Ñ ÑŒ таке нереальне й Ð½ÐµÐ±ÐµÑ Ð½Ðµ, але Ñ Ð½Ð° конкретному прикладі бачу, що це дуже Ñ€ÐµÐ°Ð»Ñ–Ñ Ñ‚Ð¸Ñ‡Ð½Ð° загроза Що Ñ ÐºÐ¾Ð³Ð¾Ñ ÑŒ. нашого наймолодшого, приміром, мого племінника Ñ– Ð¿Ð¾Ñ…Ñ€ÐµÑ Ð½Ð¸ÐºÐ°, Ñ ÐºÐ¾Ð¼Ñƒ зараз рік, через 18 років може чекати ÑƒÑ‡Ð°Ñ Ñ‚ÑŒ у черговій війні Мені це не Ð²Ð¸Ð³Ð»Ñ Ð´Ð°Ñ” Ñ„Ð°Ð½Ñ‚Ð°Ñ Ñ‚Ð¸Ñ‡Ð½Ð¸Ð¼, бо Ñ Ð²Ð¶Ðµ через те Ð²Ñ Ðµ пройшов.
Ти активно допомагаєш фонду Â«Ð“Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð¸ дітей»: прибуток від продажу збірки, кошти, зібрані на творчих вечорах. Розкажи про цю Ñ Ñ‚Ð¾Ñ€Ð¾Ð½Ñƒ Ñ Ð²Ð¾Ñ”Ñ— Ð±Ð»Ð°Ð³Ð¾Ð´Ñ–Ð¹Ð½Ð¾Ñ Ñ‚Ñ– –” про Ñ ÐºÑ– Ð²Ñ–Ð´Ñ‡ÑƒÑ‚Ñ‚Ñ Ñ†Ðµ Ð´Ð»Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ? Як ти вважаєш, що нам ÑƒÑ Ñ–Ð¼ найважливіше робити Ð´Ð»Ñ Ð´Ñ–Ñ‚ÐµÐ¹, Ñ ÐºÑ– живуть під Ñ‡Ð°Ñ Ð²Ñ–Ð¹Ð½Ð¸?
Вагато людей зараз потребують нашої допомоги, зокрема Ñ„Ñ–Ð½Ð°Ð½Ñ Ð¾Ð²Ð¾Ñ—. Везперечно, в першу чергу Збройні Ñ Ð¸Ð»Ð¸, але також Ñ– люди, котрі втратили дім, рідних, здоров’Ñ Ð¹ багато інших, проте Ñ ÐµÑ€ÐµÐ´ цих людей у потребі Ñ” ще й діти. І Ñ Ð¾Ð±Ñ€Ð°Ð² Ð´Ð»Ñ Ñ ÐµÐ±Ðµ, що моїм Ñ Ð¿Ñ€Ñ Ð¼ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼ буде Ð¿Ñ–Ð´ÐºÑ€ÐµÑ Ð»ÑŽÐ²Ð°Ñ‚Ð¸ Ð¿Ð¸Ñ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Ð´Ñ–Ñ‚ÐµÐ¹ — Ñ Ðº найменш захищених Ñ– найбільш безпорадних. тема.
У мене немає рідних братів Ñ– Ñ ÐµÑ Ñ‚ÐµÑ€, але маю багато двоюрідних, п’Ñ Ñ‚Ð½Ð°Ð´Ñ†Ñ Ñ‚ÑŒ чи навіть ÑˆÑ–Ñ Ñ‚Ð½Ð°Ð´Ñ†Ñ Ñ‚ÑŒ ÐœÐ¾Ñ Ð¼Ð°Ð¼Ð° з. багатодітної Ñ Ñ–Ð¼’Ñ—, Ñ—Ñ… було дев’Ñ Ñ‚ÐµÑ€Ð¾. І Ð²Ñ Ðµ Ñ Ð²Ð¾Ñ” Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ñ Ñ€Ñ–Ñ Ð² оточенні тих дітей, Ð¿Ð¾Ñ Ñ‚Ñ–Ð¹Ð½Ð¾ Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´Ð¶ÑƒÐ²Ð°Ð»Ð¸Ñ Ñ Ñ ÐºÑ–Ñ ÑŒ нові, Ñ‡Ð°Ñ Ñ‚Ð¾ цілими комплектами — по двоє, по троє [ÑмієтьÑÑ]. У моєї баби з дідом завжди троє внуків у Ñ Ð°Ð´Ð¾Ñ‡ÐºÑƒ, троє у Ñ ÐµÑ€ÐµÐ´Ð½Ñ–Ð¹ школі, троє Ð²Ð¸Ð¿ÑƒÑ ÐºÐ½Ð¸ÐºÑ–Ð², Ñ– вони Ð¿Ð¾Ñ Ñ‚Ñ–Ð¹Ð½Ð¾ Ð¼Ñ–Ð½Ñ ÑŽÑ‚ÑŒÑ Ñ â€¦ Тобто в мене Ñ ÐºÐ¸Ð¹Ñ ÑŒ Ñ Ð²Ñ–Ð¹ пієтет Ñ– трепетне Ñ Ñ‚Ð°Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð´Ð¾ дітей. внутрішньої Ñ Ð¸Ð»Ð¸, Ñ ÐºÐµ Ñ Ð¾Ñ‚Ñ€Ð¸Ð¼ÑƒÐ²Ð°Ð², коли у Ñ Ð²Ð¾Ñ— перші важкі Ð²Ñ–Ð¹Ñ ÑŒÐºÐ¾Ð²Ñ– Ð´Ð¾Ñ Ð²Ñ–Ð´Ð¸ згадував молодших двоюрідних. Мені Ð¿Ð¾Ñ Ñ‚Ñ–Ð¹Ð½Ð¾ Ñ Ñ ÐºÐ¸Ð´Ð°Ð»Ð¸ відео, Ñ Ðº вони Ð±Ð°Ð²Ð»Ñ Ñ‚ÑŒÑ Ñ , Ñ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ³Ð»Ñ Ð´Ð°Ð² Ñ—Ñ… у тих Ñ ÐºÐ»Ð°Ð´Ð½Ð¸Ñ… Ð¾Ð±Ñ Ñ‚Ð°Ð²Ð¸Ð½Ð°Ñ…, це мотивувало Ñ– додавало Ñ Ð¸Ð»Ð¸.
Тому Ñ Ð²Ð¸Ñ€Ñ–ÑˆÐ¸Ð² Ñ Ð¾Ð±Ñ– обрати Ð´Ð»Ñ Ð´Ð¾Ð¿Ð¾Ð¼Ð¾Ð³Ð¸ дітей, Ñ– це Ñ Ñ‚Ð°Ð»Ð¾ хорошим Ð½Ð°Ñ ÐºÑ€Ñ–Ð·Ð½Ð¸Ð¼ благодійним проєктом: Ñ– книжка [прибуток від продажу збірки «Тут були ми» перераховуєтьÑÑ Ñƒ благодійний фонд «ГолоÑи дітей» — TU.]Ñ– Ñ—Ñ— Ð¾Ñ„Ð¾Ñ€Ð¼Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ , Ñ– Ñ Ð¿Ñ–Ð²Ð¿Ñ€Ð°Ñ†Ñ Ð· фондом Â«Ð“Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð¸ дітей». ÐŸÑ–Ñ Ð»Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾, Ñ Ðº книжка вже вийшла, а Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ñ—Ð¶Ð´Ð¶Ð°Ð² у Ð²Ñ–Ð´Ð¿ÑƒÑ Ñ‚ÐºÑƒ чи на Ð»Ñ–ÐºÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ , ми почали проводити благодійні Ñ‡Ð¸Ñ‚Ð°Ð½Ð½Ñ , де також кошти Ñ Ð¿Ñ€Ñ Ð¼Ð¾Ð²ÑƒÐ²Ð°Ð»Ð¸ на фонд.5 Ð±ÐµÑ€ÐµÐ·Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ð²ÐµÐ»Ð¸ крайній благодійний літературний вечір у Львові, а ми зазвичай Ñ—Ñ… робимо в такому форматі, що Ð¿Ñ–Ñ Ð»Ñ Ñ‡Ð¸Ñ‚Ð°Ð½ÑŒ Ñ” ще благодійний аукціон, Ñ– Ð²Ñ Ñ– зібрані кошти Ñ Ð¿Ñ€Ñ Ð¼Ð¾Ð²ÑƒÑ”Ð¼Ð¾ також на допомогу Ð´Ñ–Ñ‚Ñ Ð¼.
Одне Ñ Ð»Ð¾Ð²Ð¾, 5 Ð±ÐµÑ€ÐµÐ·Ð½Ñ Ð¼Ð¸ перетнули вже Ñ ÑƒÐ¼Ñƒ в один мільйон гривень.
Пам’Ñ Ñ‚Ð°ÑŽ, Ñ Ðº у 2024 році ми були на Харківщині, тоді дуже Ñ Ð¸Ð»ÑŒÐ½Ð¾ Ð¾Ð±Ñ Ñ‚Ñ€Ñ–Ð»ÑŽÐ²Ð°Ð»Ð¸ Ð¡Ð»Ð¾Ð±Ð¾Ð¶Ð°Ð½Ñ ÑŒÐºÐµ. Ми зробили невеличкі ÑƒÐºÑ€Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð² підвалі й Ñ Ð¸Ð´Ñ–Ð»Ð¸ там. Рле Ñ ÐºÑ‰Ð¾ Ð±Ñ–Ð»Ñ Ð²Ð¸Ñ…Ð¾Ð´Ñƒ з підвалу тримати телефон, то ще Ñ‚Ñ Ð³Ð½ÑƒÐ² Ñ Ñ‚Ð°Ñ€Ð»Ñ–Ð½Ðº І от Ñ Ñ Ñ‚Ð¾Ñ Ð² Ð±Ñ–Ð»Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð3 виходу, Ð»Ð¸Ñ Ñ‚ÑƒÐ²Ð°Ð²Ñ Ñ Ð· ÐžÐºÑ Ð°Ð½Ð¾ÑŽ Зьобро, моєю подругою Ñ– колишньою начальницею, Ñ ÐºÐ°, Ð²Ð»Ð°Ñ Ð½Ðµ, дуже мені допомагала. І Ñ Ñ—Ð¹ тоді Ñ ÐºÐ°Ð·Ð°Ð², що хочу цією Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð¾ÑŽ зібрати на Â«Ð“Ð¾Ð»Ð¾Ñ Ð¸ дітей» літературний мільйон. Так мені в той вечір Ñ…Ð¾Ñ‚Ñ–Ð»Ð¾Ñ Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾ мільйона. Ми почали будувати різні плани, ініціативи. Рчерез рік того мільйона таки Ð´Ð¾Ñ Ñ Ð³Ð»Ð¸ Ñ– зайшли на другий. І це дуже приємно Ñ– тепло.
Твої Ñ‚ÐµÐºÑ Ñ‚Ð¸ Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ –” це одне з Ð½Ð°Ð¹Ñ Ð¸Ð»ÑŒÐ½Ñ–ÑˆÐ¸Ñ… Ñ Ð²Ñ–Ð´Ñ‡ÐµÐ½ÑŒ про цю війну. І Ñ Ð¸Ð»Ð° цього Ñ Ð²Ñ–Ð´Ñ‡ÐµÐ½Ð½Ñ –” у неймовірній ÐºÑ–Ð»ÑŒÐºÐ¾Ñ Ñ‚Ñ– любові, котру тобі Ð²Ð´Ð°Ð»Ð¾Ñ Ñ Ð·Ð°ÑˆÐ¸Ñ‚Ð¸ у кожну розказану Ñ–Ñ Ñ‚Ð¾Ñ€Ñ–ÑŽ. Равіть в Ñ–Ñ Ñ‚Ð¾Ñ€Ñ–Ñ— про Ñ Ð¼ÐµÑ€Ñ‚ÑŒ Ñ– втрати любов Ñ” Ð·Ð°Ñ Ð°Ð´Ð½Ð¸Ñ‡Ð¾ÑŽ.Що Ð´Ð»Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ любов? У чому вона живе? Ñ„Ð¾ÐºÑƒÑ Ð½Ð° ній, коли навколо так багато Ð½ÐµÑ Ð¿Ñ€Ð°Ð²ÐµÐ´Ð»Ð¸Ð²Ð¾Ð³Ð¾?
Я завжди Ð´Ð¾Ñ‚Ñ€Ð¸Ð¼ÑƒÐ²Ð°Ð²Ñ Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ð½Ñ†Ð¸Ð¿Ñƒ, що на будь-Ñ ÐºÑƒ правильну відповідь у Ð²Ñ Ñ–Ñ… темах завжди вказує любов. Приміром, Ð¿Ð¾Ñ‡Ð¸Ð½Ð°Ñ”Ñ‚ÑŒÑ Ñ Ð²ÐµÐ»Ð¸ÐºÐ° війна, на Ð½Ð°Ñ Ð½Ð°Ð¿Ð°Ð´Ð°ÑŽÑ‚ÑŒ, Ð½Ð°Ñ ÑƒÑ Ñ–Ñ… хочуть вбити — що буде найбільшим Ð²Ð¸Ñ Ð²Ð¾Ð¼ любові в цей Ñ‡Ð°Ñ ? Ñ– захищати Ти на війні, в тебе Ñ Ñ‚Ñ€Ð°ÑˆÐ½Ð¸Ð¹, болючий день, тобі Ñ Ñ‚Ñ€Ð°ÑˆÐ½Ð¾ –? Мама, дівчина, Ñ– Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ Ñ‚Ð¾ про них думаю. І це дає Ñ ÐºÑ–Ñ ÑŒ такі Ñ Ð¸Ð»Ð¸, про Ñ ÐºÑ– ти навіть не думав, що вони Ñ”.
Ð¤Ð¾ÐºÑƒÑ Ñƒ на любові не втратиш, бо вона Ð¿Ð¾Ñ Ñ‚Ñ–Ð¹Ð½Ð¾ через Ñ‰Ð¾Ñ ÑŒ Ð¿Ñ€Ð¾Ñ Ð²Ð»Ñ Ñ”Ñ‚ÑŒÑ Ñ . Вог дуже добре діє через людей, Ñ– любов найліпше Ð¿Ñ€Ð¾Ñ Ð²Ð»Ñ Ñ”Ñ‚ÑŒÑ Ñ Ñ‡ÐµÑ€ÐµÐ· людей, наприклад, лежимо ми в. тому Ð¡ÐµÑ€ÐµÐ±Ñ€Ñ Ð½Ñ ÑŒÐºÐ¾Ð¼Ñƒ Ð»Ñ–Ñ Ñ–, в Ñ ÐºÐ¾Ð¼ÑƒÑ ÑŒ а ми туди Ð²Ñ‚Ð¸Ñ ÐºÐ°Ñ”Ð¼Ð¾Ñ Ñ Ñ‚Ñ€Ð¾Ñ”, Ð¾Ñ ÑŒ так одне до одного Ñ Ð¿Ð¸Ð½Ð°Ð¼Ð¸, один Ñ Ð¿Ð°Ð»ÑŒÐ½Ð¸Ðº накидаємо, Ð¼Ñ–Ð½ÑƒÑ Ð´Ð²Ð°Ð´Ñ†Ñ Ñ‚ÑŒ, Ñ– той один дзиҒар [Ñигарету. — TU.] на Ð²Ñ Ñ–Ñ… розкурюємо й так Ð³Ñ€Ñ–Ñ”Ð¼Ð¾Ñ Ñ . І це величезне Ð²Ñ–Ð´Ñ‡ÑƒÑ‚Ñ‚Ñ Ð»ÑŽÐ±Ð¾Ð²Ñ–.
Рбо — це Ñ” в моїй новій книжці — переповідаю п’Ñ Ñ‚ÑŒ Ñ Ð½Ñ–Ð² Ñ– завершую Ñ–Ñ Ñ‚Ð¾Ñ€Ñ–Ñ”ÑŽ Ð¿Ñ€Ð¾ÐºÐ¸Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ Ð² Ð¡ÐµÑ€ÐµÐ±Ñ€Ñ Ð½Ñ ÑŒÐºÐ¾Ð¼Ñƒ Ð»Ñ–Ñ Ñ– на Ð¿Ð¾Ð·Ð¸Ñ†Ñ–Ñ Ñ…, коли мій побратим каже: «Давиденко Давид Давидович!». Воже, Ñ Ð²Ñ Ñ‚Ð°ÑŽ на Ñ ÐºÐ¾Ð¼ÑƒÑ ÑŒ краю Ñ Ð²Ñ–Ñ‚Ñƒ, на війні, автомати збоку, Ð²Ñ Ðµ в землі, Ð²Ñ ÑŽÐ´Ð¸ крапає, мамо рідна. Рвін Ñ Ð¸Ð´Ð¸Ñ‚ÑŒ Ñ Ð¾Ð±Ñ– там, курить, вхід Ð·Ð°Ñ Ð»Ð¾Ð½ÐµÐ½Ð¸Ð¹ Ñ ÐºÐ¾ÑŽÑ ÑŒ ковдрою, Ñ– каже: Â«Ð’Ñ Ñ‚Ð°Ð²Ð°Ð¹, вже йдуть Ð½Ð°Ñ Ð¼Ñ–Ð½Ñ Ñ‚Ð¸, за Ð´Ð²Ð°Ð½Ð°Ð´Ñ†Ñ Ñ‚ÑŒ хвилин будуть». Я Ñ Ð¾Ð±Ñ– в той момент подумав, Ñ Ðº ÐºÐ¾Ð»Ð¸Ñ ÑŒ напишу про це в Ñ ÐºÑ–Ð¹Ñ ÑŒ книжці, Ñ– врешті Ð½Ð°Ð¿Ð¸Ñ Ð°Ð², що в той момент Ñ Ð»ÑŽÐ±Ð¸Ð² Кєшу так Ñ Ð¸Ð»ÑŒÐ½Ð¾, Ñ Ðº ніколи й нікого. Ð²Ñ–Ð´Ñ‡ÑƒÑ‚Ñ‚Ñ Ð»ÑŽÐ±Ð¾Ð²Ñ–.
Чи Ñ” в Ð½Ð°Ñ Ñ‚Ð°ÐºÐ¸Ð¹ побратим Рндрій Теодорович, Ð¼Ð°ÐºÑ Ð¸Ð¼Ð°Ð»ÑŒÐ½Ð¾ Ð±ÐµÐ·ÐºÐ¾Ñ€Ð¸Ñ Ð½Ð¸Ð¹ Ð°Ð»ÑŒÑ‚Ñ€ÑƒÑ—Ñ Ñ‚, Ñ ÐºÐ¸Ð¹ тільки в Ñ Ð²Ñ–Ñ‚Ñ– може бути. відкриває Ñ ÐºÑƒÑ ÑŒ пачку з печеньками Ñ– Ñ Ð°Ð¼ не Ñ—Ñ Ñ‚ÑŒ, а кожному по черзі роздає. Знаєш, отак: коли Ñ‰Ð¾Ñ ÑŒ Ð»Ð¸ÑˆÐ¸Ñ‚ÑŒÑ Ñ , то Ñ Ð¾Ð±Ñ– візьму, а Ñ Ðº ні, то ні. І це теж Ñ ÐºÐ¸Ð¹Ñ ÑŒ величезний Ð²Ð¸Ñ Ð² любові. Ре про великі Ð°Ð±Ñ Ñ‚Ñ€Ð°ÐºÑ‚Ð½Ñ– категорії, а про Ñ‰Ð¾Ñ ÑŒ отаке, коли Ð´Ñ–Ð»Ñ Ñ‚ÑŒÑ Ñ Ð¾Ñ Ñ‚Ð°Ð½Ð½ÑŒÐ¾ÑŽ їжею.
Вагато любові Ñ Ð±Ð°Ñ‡Ð¸Ð² Ð¿Ñ–Ñ Ð»Ñ Ð¿Ð¾Ñ€Ð°Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ð¾ Ð³Ð¾Ñ Ð¿Ñ–Ñ‚Ð°Ð»Ñ Ñ…. Знаєш, коли хлопці з дуже Ñ ÐºÐ»Ð°Ð´Ð½Ð¸Ð¼Ð¸ Ð¿Ð¾Ñ€Ð°Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¼Ð¸, з ампутованими кінцівками один одному піднімають Ð½Ð°Ñ Ñ‚Ñ€Ñ–Ð¹, Ð½Ð°Ð¼Ð°Ð³Ð°ÑŽÑ‚ÑŒÑ Ñ Ñ ÐºÐ¾Ñ ÑŒ Ñ€Ð¾Ð·Ñ Ð¼Ñ–ÑˆÐ¸Ñ‚Ð¸ — це Ð²Ñ Ðµ Ð²Ð¸Ñ Ð²Ð¸ такі дрібні Ñ– буденні, але дуже великої любові, Ñ ÐºÐ° Ñ”, Ð²Ð»Ð°Ñ Ð½Ðµ, Ð¾Ñ Ð½Ð¾Ð²Ð¾ÑŽ Ð²Ñ ÑŒÐ¾Ð³Ð¾. Таких речей дуже багато. що не можна втратити на них Ñ„Ð¾ÐºÑƒÑ , Ñ ÐºÑ‰Ð¾ ти вже це Ð·Ð°Ñ Ð²Ñ–Ð´Ñ‡Ð¸Ð², Ñ– це те, що дає Ñ ÐµÐ½Ñ , вертає віру, що Ð²Ñ Ðµ Ñ ÐºÐ¾Ñ ÑŒ недарма.
Ти багато говориш про вагу пам’Ñ Ñ‚Ñ–. У Ñ Ð²Ð¾Ñ—Ñ… Ñ‚ÐµÐºÑ Ñ‚Ð°Ñ… розпаковуєш цю пам’Ñ Ñ‚ÑŒ на деталі, буквально називаєш за іменами, Ð½Ð°Ñ Ð°Ð¼Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ´ іменами побратимів. Чому Ð´Ð»Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ це так важливо? Що Ð´Ð»Ñ Ñ‚ÐµÐ±Ðµ означає закарбувати пам’Ñ Ñ‚ÑŒ про людей Ñ– події?Â
Один з моїх найбільших Ñ Ñ‚Ñ€Ð°Ñ…Ñ–Ð² — це Ñ Ñ‚Ñ€Ð°Ñ… забути. цього Ð½Ð°Ð»Ñ ÐºÐ°Ð²Ñ Ñ Ð½Ð° початку 2023 року, вже Ð¿Ñ–Ñ Ð»Ñ Ñ ÐºÐ¾Ð³Ð¾Ñ ÑŒ періоду на фронті, Ð¿Ñ–Ñ Ð»Ñ Ð¿ÐµÑ€ÑˆÐ¸Ñ… контузій виходили на Ñ‚Ñ– перші бойові Ð·Ð°Ð²Ð´Ð°Ð½Ð½Ñ , вперше Ñ Ñ‚Ð¸ÐºÐ°Ð»Ð¸Ñ Ñ Ð· Ñ‡Ð¸Ð¼Ð¾Ñ ÑŒ Ñ Ñ‚Ñ€Ð°ÑˆÐ½Ð¸Ð¼ Ñ– Ñ ÐºÐ»Ð°Ð´Ð½Ð¸Ð¼, мені Ð·Ð´Ð°Ð²Ð°Ð»Ð¾Ñ Ñ , що Ñ Ñ‚Ð¾Ñ‡Ð½Ð¾ ніколи в житті такого не забуду початку 2023 року, Ð´ÐµÑ ÑŒ Ð½Ð°Ð²ÐµÑ Ð½Ñ–, почав ловити Ñ ÐµÐ±Ðµ на думці, що Ñ ÐºÑ–Ñ ÑŒ речі з тієї Ð¾Ñ ÐµÐ½Ñ– 2022-го згадую з труднощами, Ñ– це мене ледь не ввело в паніку, Ð·Ð´Ð°Ð»Ð¾Ñ Ñ Ñ‡Ð¸Ð¼Ð¾Ñ ÑŒ Ð½ÐµÐ¿Ñ€Ð¸Ð¿ÑƒÑ Ñ‚Ð¸Ð¼Ð¸Ð¼. Стільки Ð²Ñ ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ пройти, хай Ñ ÐºÐ¸Ð¼Ð¸ болючими були Ñ‚Ñ– Ñ Ð¿Ð¾Ð³Ð°Ð´Ð¸. Я потім Ð²Ð¸ÐºÐ¾Ñ€Ð¸Ñ Ñ‚Ð°ÑŽ у книжці Ñ„Ð¾Ñ€Ð¼ÑƒÐ»ÑŽÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ , що пам’Ñ Ñ‚Ð°Ñ‚Ð¸ Ð²Ñ Ðµ це — жахливо, гірше — тільки забути. І тоді, у 2023 році, Ñ , до речі, почав Ð²ÐµÑ Ñ‚Ð¸ щоденник, щоб ÑƒÑ Ðµ Ð·Ð°Ð¿Ð¸Ñ ÑƒÐ²Ð°Ñ‚Ð¸, закарбовувати Це була Ð¼Ð¾Ñ Ð±Ð¾Ñ€Ð¾Ñ‚ÑŒÐ±Ð° з тим Ñ Ñ‚Ñ€Ð°Ñ…Ð¾Ð¼.
Мені Ð·Ð´Ð°Ñ”Ñ‚ÑŒÑ Ñ , що запам’Ñ Ñ‚Ð°Ñ‚Ð¸, закарбувати — це один зі Ñ Ð¿Ð¾Ñ Ð¾Ð±Ñ–Ð² перемогти, один зі Ñ Ð¿Ð¾Ñ Ð¾Ð±Ñ–Ð² Ñ‰Ð¾Ñ ÑŒ ÐºÐ¾Ð¼Ð¿ÐµÐ½Ñ ÑƒÐ²Ð°Ñ‚Ð¸. Так, Ð¿Ð¸Ñ ÑŒÐ¼Ð¾ тобі, Ð·Ð²Ñ–Ñ Ð½Ð¾, нікого не поверне, але Ñ” Ñ‰Ð¾Ñ ÑŒ у тому, щоби Ð²Ð·Ñ Ñ‚Ð¸ Ñ– Ð½Ð°Ð¿Ð¸Ñ Ð°Ñ‚Ð¸ про ту людину Оце Ñ– Ñ” Ð´Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ література — розповідати про ÐºÐ¾Ð³Ð¾Ñ ÑŒ. Вогові, Ñ Ð²Ñ–Ñ‚Ð¾Ð²Ñ–, Ð¾Ð±Ñ Ñ‚Ð°Ð²Ð¸Ð½Ð°Ð¼, зокрема за те, що можу цим ÑƒÐ¼Ñ–Ð½Ð½Ñ Ð¼ розказати про ÐºÐ¾Ð³Ð¾Ñ ÑŒ. багато тих, хто Ñ Ð°Ð¼ про Ñ ÐµÐ±Ðµ не розкаже Від банального Ñ–. трагічного — не розкаже, бо його більше нема, до Ñ ÐºÐ»Ð°Ð´Ð½Ñ–ÑˆÐ¾Ð³Ð¾ — не розкаже, бо не вміє Ñ Ñ„Ð¾Ñ€Ð¼ÑƒÐ»ÑŽÐ²Ð°Ñ‚Ð¸, не розкаже, бо не вважає важливим, не розкаже, бо Ð±Ð¾Ñ—Ñ‚ÑŒÑ Ñ .
Ð”Ð»Ñ Ð¼ÐµÐ½Ðµ література Ñ– Ð¿Ð¾ÐµÐ·Ñ–Ñ Ð·Ð¾ÐºÑ€ÐµÐ¼Ð° — це коли ти береш Ñ‰Ð¾Ñ ÑŒ інтимне, Ð¾Ñ Ð¾Ð±Ð¸Ñ Ñ‚Ðµ Ð´Ð»Ñ Ñ ÐµÐ±Ðµ, робиш із цього Ñ‚ÐµÐºÑ Ñ‚, тим Ñ Ð°Ð¼Ð¸Ð¼ конвертуючи у Ñ‰Ð¾Ñ ÑŒ ÑƒÐ½Ñ–Ð²ÐµÑ€Ñ Ð°Ð»ÑŒÐ½Ðµ, Ñ‰Ð¾Ñ ÑŒ, що може прочитати будь-хто, Ñ–, читаючи це ÑƒÐ½Ñ–Ð²ÐµÑ€Ñ Ð°Ð»ÑŒÐ½Ðµ, вишукує в ньому Ñ‰Ð¾Ñ ÑŒ дуже Ð¾Ñ Ð¾Ð±Ð¸Ñ Ñ‚Ðµ Ð´Ð»Ñ Ñ ÐµÐ±Ðµ, ніби конвертує це ще раз.
І мені перед презентацією книжки Ñ ÐºÐ°Ð·Ð°Ð»Ð¸, що на презентації буде дружина оцього загиблого Ð²Ñ–Ð¹Ñ ÑŒÐºÐ¾Ð²Ð¾Ð³Ð¾, з Ñ ÐºÐ¸Ð¼ Ñ Ð·Ð° Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð½Ðµ Ð·Ð½Ð°Ð²Ñ Ñ , лише заочно, знав, що він з мого батальйону Тому ходив Ð¼Ð¾Ð»Ð¸Ñ‚Ð¸Ñ Ñ Ð·Ð° нього на ÐœÐ°Ñ€Ñ Ð¾Ð²Ð¾Ð¼Ñƒ полі Ñ– Ð¿Ñ–Ð´Ð½Ñ Ð² те – річницею, зайчику, кохаю» І от мені. Ñ ÐºÐ°Ð·Ð°Ð»Ð¸, що буде на презентації його жінка. ка Ð½Ð°Ð¿Ð¸Ñ Ð°Ð»Ð° цю Ð·Ð°Ð¿Ð¸Ñ ÐºÑƒ, й не знав, що робити з тим Ð·Ð½Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼. к мінімум, точно не буду читати того вірша, бо мені Ð·Ð´Ð°Ð»Ð¾Ñ Ñ , що це буде Ñ‡Ð¸Ð¼Ð¾Ñ ÑŒ Ð¶Ð¾Ñ€Ñ Ñ‚Ð¾ÐºÐ¸Ð¼, що завдам їй болю. І не прочитав Ñ‡Ð°Ñ , Ñ Ð¿Ð¾Ð²ÐµÑ€Ð½ÑƒÐ²Ñ Ñ Ð½Ð° Ñ Ð»ÑƒÐ¶Ð±Ñƒ, Ñ– Ñ†Ñ Ð¶Ñ–Ð½ÐºÐ° мені Ð½Ð°Ð¿Ð¸Ñ Ð°Ð»Ð°, Ñ ÐºÐ¸Ð½ÑƒÐ»Ð° фотографію , на фоні могили Ñ—Ñ— чоловіка, Ñ– Ð½Ð°Ð¿Ð¸Ñ Ð°Ð»Ð°: «Я не знаю, чи той вірш про мою Ð·Ð°Ð¿Ð¸Ñ ÐºÑƒ, але тепер він про мою Ð·Ð°Ð¿Ð¸Ñ ÐºÑƒÂ». пантелику, Ñ Ðº ще один урок того, що Ñ” оці Ð¼Ñ–Ð½ÑƒÑ Ð¾Ð²Ñ– Ñ‡Ð¸Ñ Ð»Ð°, Ñ” Ð¿Ð»ÑŽÑ Ñ– Ð¼Ñ–Ð½ÑƒÑ Ð½ÐµÑ ÐºÑ–Ð½Ñ‡ÐµÐ½Ð½Ñ–Ñ Ñ‚ÑŒ.
Рбо ще була така Ñ–Ñ Ñ‚Ð¾Ñ€Ñ–Ñ . “ Ñ„Ð¾Ñ€Ð¼ÑƒÐ»ÑŽÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Â«Ð»ÑŽÐ±Ð¾Ð² загортають у Ñ Ð¿Ð°Ð»ÑŒÐ½Ð¸ÐºÐ¸ Ñ– Ð²Ð¸Ð½Ð¾Ñ Ñ Ñ‚ÑŒÂ» Це був наш, Ñ ÐºÐ°Ð¶Ñ–Ð¼Ð¾ так, перший трагічний Ð´Ð¾Ñ Ð²Ñ–Ð´ з евакуацією загиблих, не було Ð¼Ð¾Ð¶Ð»Ð¸Ð²Ð¾Ñ Ñ‚Ñ– Ð²Ð¸Ð½Ð¾Ñ Ð¸Ñ‚Ð¸ на ношах, Ñ– ми загортали тіла Ñ Ð²Ð¾Ñ—Ñ… побратимів у Ñ Ð¿Ð°Ð»ÑŒÐ½Ð¸ÐºÐ¸. І Ñ Ñ‚Ð°Ðº у тому вірші й Ð½Ð°Ð¿Ð¸Ñ Ð°Ð². Рпотім мені Ð½Ð°Ð¿Ð¸Ñ Ð°Ð»Ð° одна жінка, ми не були з нею знайомі. Вона Ð¿Ñ€Ð¾Ñ Ñ‚Ð¾ Ð½Ð°Ð¿Ð¸Ñ Ð°Ð»Ð° мені Ð´ÐµÑ ÑŒ у Ñ„ÐµÐ¹Ñ Ð±ÑƒÑ†Ñ–, Ð¼Ð¾Ð²Ð»Ñ Ð², така Ñ– така, прочитала вірш, знає, що Ñ Ñ Ð»ÑƒÐ¶Ð¸Ð² в одному батальйоні з Ñ—Ñ— чоловіком, Ñ– хоче подарувати мені Ñ Ð²Ð¾ÑŽ книжку про нього. І що їй дуже важливий цей вірш ? читає про це Ð·Ð°Ð³Ð¾Ñ€Ñ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Ñƒ Ñ Ð¿Ð°Ð»ÑŒÐ½Ð¸ÐºÐ¸, про Ð²Ð¸Ð½ÐµÑ ÐµÐ½Ð½Ñ , їй Ð·Ð´Ð°Ñ”Ñ‚ÑŒÑ Ñ , що вона в Ñ ÐºÐ¸Ð¹Ñ ÑŒ Ñ Ð¿Ð¾Ñ Ñ–Ð± більше Ð´Ñ–Ð·Ð½Ð°Ñ”Ñ‚ÑŒÑ Ñ , Ñ Ðº загинув Ñ—Ñ— чоловік, Ñ Ðº його евакуювали, ніби це про нього їй не Ð²Ñ–Ð´Ð¿Ð¸Ñ ÑƒÐ²Ð°Ð² тиждень, Ñ€Ð°Ð´Ð¸Ð²Ñ Ñ Ð· Ñ…Ð»Ð¾Ð¿Ñ†Ñ Ð¼Ð¸, що робити, бо, Ð²Ð»Ð°Ñ Ð½Ðµ, ми Ð²Ð¸Ð½Ð¾Ñ Ð¸Ð»Ð¸ тоді тіло Ñ—Ñ— чоловіка Ð·Ð½Ð°Ð²Ñ Ñ Ð· ним за Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ , він не Ñ Ð»ÑƒÐ¶Ð¸Ð² у моїй роті, а в іншому підрозділі, але в Ñ‚Ñ– дні він був на наших Ð¿Ð¾Ð·Ð¸Ñ†Ñ–Ñ Ñ… Ñ– Ð´Ñ–Ð¹Ñ Ð½Ð¾ був одним із перших загиблих не, першим, кого ми там Ð²Ð¸Ñ‚Ñ Ð³ÑƒÐ²Ð°Ð»Ð¸ з окопу й Ð²Ð¸Ð½Ð¾Ñ Ð¸Ð»Ð¸. Ð²Ñ–Ð´Ð¿Ð¸Ñ Ð°Ð² Ñ– Ñ ÐºÐ°Ð·Ð°Ð² їй про це, а вона мені відправила книжку про цього Ñ…Ð»Ð¾Ð¿Ñ†Ñ . Його позивний був Орел, Ñ– вона Ð½Ð°Ð¿Ð¸Ñ Ð°Ð»Ð° книжку Â«ÐžÑ Ñ‚Ñ€Ñ–Ð² Орла» Це така Ñ Ð¸Ð»ÑŒÐ½Ð° книжка, така потужна один Ð²Ð¸Ñ Ð² дії літератури, дії у Ñ Ð¿Ð¾Ñ Ñ–Ð±, Ñ ÐºÐ¾Ð³Ð¾ Ñ Ð´Ð¾Ñ Ñ– до ÐºÑ–Ð½Ñ†Ñ Ð½Ðµ розумію.
Ми Ñ ÑŒÐ¾Ð³Ð¾Ð´Ð½Ñ– вже не раз про це згадували, але окремо Ð·Ð°Ñ„Ñ–ÐºÑ ÑƒÐ¹Ð¼Ð¾, що на момент, коли ми говоримо, у ВСЛ Ð³Ð¾Ñ‚ÑƒÑ”Ñ‚ÑŒÑ Ñ Ð´Ð¾ друку Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ð¿ÐµÑ€ÑˆÐ° прозова збірка. Якщо про вірші ти говорив «мабуть, вірші –” це те, що одна людина мала Ñ ÐºÐ°Ð·Ð°Ñ‚Ð¸ іншій, але не змогла», то чим буде Ñ†Ñ ÐºÐ½Ð¸Ð¶ÐºÐ°? І чому таки проза? Â
Проза – трохи довша розмова Ñ– на більшу ÐºÑ–Ð»ÑŒÐºÑ–Ñ Ñ‚ÑŒ тем, аніж Ð¿Ð¾ÐµÐ·Ñ–Ñ . Во Ð²Ñ Ðµ-таки поетичний Ñ‚ÐµÐºÑ Ñ‚ — це Ñ‰Ð¾Ñ ÑŒ Ð¼Ð°ÐºÑ Ð¸Ð¼Ð°Ð»ÑŒÐ½Ð¾ Ñ ÐºÐ¾Ð½Ñ†ÐµÐ½Ñ‚Ñ€Ð¾Ð²Ð°Ð½Ðµ, емоційне, лаконічне, де ти порушуєш одну дуже важливу тему. З прозовими Ñ‚ÐµÐºÑ Ñ‚Ð°Ð¼Ð¸ по-іншому. Це вже Ñ Ð¿Ð¾ÐºÑ–Ð¹Ð½Ñ–ÑˆÐ°, менш емоційна Ñ– довша розмова, де ти можеш порушити більшу ÐºÑ–Ð»ÑŒÐºÑ–Ñ Ñ‚ÑŒ тем Ñ– говорити про різні речі. У мене це завжди працювало в такий Ñ Ð¿Ð¾Ñ Ñ–Ð±: Ñ” Ñ‰Ð¾Ñ ÑŒ, про що хочу Ð½Ð°Ð¿Ð¸Ñ Ð°Ñ‚Ð¸, далі Ñ Ð¾Ð±Ñ– розумію, Ñ ÐºÐ¸Ð¹ найкращий Ñ Ð¿Ð¾Ñ Ñ–Ð± Ð²Ð¸Ñ Ð»Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ†ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ — римований вірш, неримований вірш. Рле з Ñ‡Ð°Ñ Ð¾Ð¼ Ñ Ð»Ð¾Ð²Ð¸Ð² Ñ ÐµÐ±Ðµ на таких думках, що Ð¾Ñ ÑŒ це найкраще могло б бути Ð²Ð¸Ñ Ð»Ð¾Ð²Ð»ÐµÐ½Ð¾ Ñ Ð°Ð¼Ðµ прозовим Ñ‚ÐµÐºÑ Ñ‚Ð¾Ð¼.
Збірка «Тут були ми» Ð½Ð°Ñ€Ð¾Ð´Ð¶ÑƒÐ²Ð°Ð»Ð°Ñ Ñ Ð½Ð° Ñ„Ñ??? І чи Ñ—Ñ— мова Ð²Ñ–Ð´Ñ€Ñ–Ð·Ð½Ñ Ñ”Ñ‚ÑŒÑ Ñ Ð²Ñ–Ð´ мови твоїх попередніх Ñ‚ÐµÐºÑ Ñ‚Ñ–Ð²?
Одразу, коли Ñ Ñ Ð½Ð°Ð´Ñ–Ñ Ð»Ð°Ð² Ñ€ÑƒÐºÐ¾Ð¿Ð¸Ñ Ð¿Ð¾ÐµÑ‚Ð¸Ñ‡Ð½Ð¾Ñ— книжки у видавництво влітку 2023 року, буквально Ð½Ð°Ñ Ñ‚ÑƒÐ¿Ð½Ð¾Ð³Ð¾ Ð´Ð½Ñ Ð²Ð¸Ñ€Ñ–ÑˆÐ¸Ð², що Ð½Ð°Ñ Ñ‚ÑƒÐ¿Ð½Ð¾ÑŽ книжкою буде прозова збірка Ñ– вона Ð½Ð°Ð·Ð¸Ð²Ð°Ñ‚Ð¸Ð¼ÐµÑ‚ÑŒÑ Ñ Â«Ð“ÐµÐ¼Ñ–Ð½Ò’Ð²ÐµÐ¹ нічого не знає».
Ми звикли до того, що завжди була велика воєнна література, Ñ– найвизначніші Ð¿Ð¸Ñ ÑŒÐ¼ÐµÐ½Ð½Ð¸ÐºÐ¸ в ній — Ремарк, ГемінҒвей.Я Ð¾Ñ Ð¾Ð±Ð¸Ñ Ñ‚Ð¾ так думав. Ð¿Ð¾Ð²Ð½Ð¾Ð¼Ð°Ñ ÑˆÑ‚Ð°Ð±Ð½Ñƒ війну, ÑƒÑ Ð²Ð»ÐµÐ½Ð½Ñ Ð¿Ñ€Ð¾ воєнну літературу Ð½Ð°Ñ Ñ‚Ñ–Ð»ÑŒÐºÐ¸ Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ²ÐµÑ€Ð½ÑƒÐ»Ð¾Ñ Ñ , а Ñ‚ÐµÐºÑ Ñ‚Ð¸ цих хлопців Ð¿Ñ–Ð´Ð²Ð°Ð¶Ð¸Ð»Ð¸Ñ Ñ .
ГемінҒвей був Ð¾Ñ Ð¾Ð±Ð¸Ñ Ñ‚Ð¾ мені важливий Ð²Ñ ÑŽ мою ÑŽÐ½Ñ–Ñ Ñ‚ÑŒ. любив, він роками був моїм улюбленим Ð¿Ð¸Ñ ÑŒÐ¼ÐµÐ½Ð½Ð¸ÐºÐ¾Ð¼. року Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ вірив. на передовій, то ще трохи того Ð“ÐµÐ¼Ñ–Ð½Ò’Ð²ÐµÑ Ð±ÑƒÐ»Ð¾, Ñ Ñ€Ð¾Ð·Ð¿Ð¾Ð²Ñ–Ð´Ð°Ð² Ñ…Ð»Ð¾Ð¿Ñ†Ñ Ð¼ про Ñ ÐºÑ–Ñ ÑŒ його книжки. Він ніколи не фігурував у ÐºÐ¾Ð½Ñ‚ÐµÐºÑ Ñ‚Ñ– мого Ñ€Ñ–ÑˆÐµÐ½Ð½Ñ Ð¹Ñ‚Ð¸ на війну, тобто це Ð½Ñ–Ñ Ðº із ним не пов’Ñ Ð·Ð°Ð½Ð¾, але що був у мене такий улюблений Ð¿Ð¸Ñ ÑŒÐ¼ÐµÐ½Ð½Ð¸Ðº — так. Проте він не пережив Ñ€Ð¾Ñ Ñ–Ð¹Ñ ÑŒÐºÐ¾-ÑƒÐºÑ€Ð°Ñ—Ð½Ñ ÑŒÐºÑƒ війну. Коли Ñ Ð² ній пожив, коли Ð²Ð·Ñ Ð² ÑƒÑ‡Ð°Ñ Ñ‚ÑŒ, то зрозумів, що ГемінҒвей з таким ÑƒÑ Ðµ ж не Ñ Ñ‚Ð¸ÐºÐ°Ð²Ñ Ñ Ñ Ð™Ð¾Ð³Ð¾ перша війна була від нього за океан, вона ні його батькам, ні його рідним, по Ñ ÑƒÑ‚Ñ–, не загрожувала. хлопців, Ñ Ðº Ñ , котрі молодими пішли Ñ Ð»ÑƒÐ¶Ð¸Ñ‚Ð¸, — ми йшли не тому, що хотіли Ð¿Ð¾Ð³ÐµÑ€Ð¾Ð¹Ñ Ñ‚Ð²ÑƒÐ²Ð°Ñ‚Ð¸, це Ñ ÐºÑ€Ð°Ð· про Ð“ÐµÐ¼Ñ–Ð½Ò’Ð²ÐµÑ .Він хотів Ð¿Ð¾Ð³ÐµÑ€Ð¾Ð¹Ñ Ñ‚Ð²ÑƒÐ²Ð°Ñ‚Ð¸, Ð½Ð°Ð±Ñ€Ð°Ñ‚Ð¸Ñ Ñ Ñ†ÑŒÐ¾Ð³Ð¾ Ð²Ñ–Ð´Ñ‡ÑƒÑ‚Ñ‚Ñ , потім Ð²Ñ Ðµ Ð¶Ð¸Ñ‚Ñ‚Ñ Ð¿Ñ€Ð¾ це Ð¿Ð¸Ñ Ð°Ð² Ñ– ніби Ð·Ð°Ñ ÑƒÐ´Ð¶ÑƒÐ²Ð°Ð² війну, але й Ð¿Ð¾Ñ Ñ‚Ñ–Ð¹Ð½Ð¾ шукав Ñ—Ñ—, романтизував Ñ ÐºÐ¾Ñ ÑŒ. пишу в тій книжці, що він пішов на чужу війну, бо хотів, а ми на Ñ Ð²Ð¾ÑŽ, бо не мали іншого вибору, бо Ñ†Ñ Ð²Ñ–Ð¹Ð½Ð° загрожувала конкретно нам, Ñ– Ð´Ð¾Ð²ÐµÐ»Ð¾Ñ Ñ Ð´ÑƒÐ¶Ðµ швидко Ð²Ð¸Ñ€Ð¾Ñ Ñ‚Ð¸ й зрозуміти, що ми вже в Ñ Ð¸Ð»Ñ– Ð·Ð°Ñ…Ð¸Ñ Ñ‚Ð¸Ñ‚Ð¸ Ñ Ñ Ð²Ð¾Ð³Ð¾ тата, маму. ГемінҒвей не Ñ Ñ‚Ð¸ÐºÐ°Ð²Ñ Ñ Ñ , він про це не знає ніц.
І Ñ Ð¿Ñ€Ð¾ Ð²Ñ Ñ– ці речі багато думав, хотів Ñ€Ð¾Ð·Ð¿Ð¾Ð²Ñ–Ñ Ñ‚Ð¸ про війну, Ñ ÐºÐ¾Ñ— не бачили ні ГемінҒвей з Ремарком, ні ВоннеҒут, ні ЮнҒер, ніхто, окрім Ð½Ð°Ñ . Спершу Ð½Ð°Ð¿Ð¸Ñ Ð°Ð² два-три Ñ‚ÐµÐºÑ Ñ‚Ð¸, не більше. армії, був дуже Ð²Ð¸Ñ Ð½Ð°Ð¶ÐµÐ½Ð¸Ð¹, з Ð¾Ñ Ñ‚Ð°Ð½Ð½Ñ–Ñ… Ñ Ð¸Ð» Ñ‚Ñ Ð³Ð½ÑƒÐ² ту Ð°Ñ€Ð¼Ñ–Ð¹Ñ ÑŒÐºÑƒ рутину, вирішив, що це Ñ ÐºÐµÑ ÑŒ Ñ Ð°Ð¼Ð¾Ð±Ð¸Ñ‡ÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¿Ð¸Ñ Ð°Ñ‚Ð¸ на таку тему, це буде нещиро, — Ñ– не Ð¿Ð¸Ñ Ð°Ð². Потім, Ð½Ð°Ð²ÐµÑ Ð½Ñ– минулого року, приїхав на Ð»Ñ–ÐºÑƒÐ²Ð°Ð½Ð½Ñ , полікував Ñ ÐµÑ€Ñ†Ðµ, отримав Ð»Ñ–ÐºÐ°Ñ€Ð½Ñ Ð½Ñƒ Ð²Ñ–Ð´Ð¿ÑƒÑ Ñ‚ÐºÑƒ, Ð¿Ñ–Ð´Ñ‚Ñ Ð³Ð½ÑƒÐ² здоров’Ñ , Ñ ÐºÐ¾Ñ ÑŒ Ð¿Ñ€Ð¾Ð²Ñ–Ñ‚Ñ€Ð¸Ð²Ñ Ñ , Ð½Ð°Ñ ÐºÑ–Ð»ÑŒÐºÐ¸ міг Ð¿ÐµÑ€ÐµÐ·Ð°Ð²Ð°Ð½Ñ‚Ð°Ð¶Ð¸Ð²Ñ Ñ , Ñ– тоді Ð½Ð°Ð²ÐµÑ Ð½Ñ– Ð½Ð°Ð¿Ð¸Ñ Ð°Ð² ще два Ñ‚ÐµÐºÑ Ñ‚Ð¸ Ð´Ð»Ñ Ñ€Ð°Ð´Ñ–Ð¾ «Культура». І з того Ñ‡Ð°Ñ Ñƒ потрохи працював Ñ– у Ð²Ñ–Ð´Ð¿ÑƒÑ Ñ‚ÐºÐ°Ñ…, Ñ– на Харківщині, Ñ– на Запоріжжі. Рле Ð¾Ñ Ð½Ð¾Ð²Ð½Ð° Ñ‡Ð°Ñ Ñ‚Ð¸Ð½Ð° роботи над книжкою Ð¿Ð¾Ñ‡Ð°Ð»Ð°Ñ Ñ Ð²Ð¶Ðµ Ð¿Ñ–Ñ Ð»Ñ Ð¿Ð¾Ñ€Ð°Ð½ÐµÐ½Ð½Ñ Ð½Ð° лікуванні взимку. Ð’Ð»Ð°Ñ Ð½Ðµ, Ñ Ñ Ñ‚Ð¾Ð´Ñ– Ñ Ð¾Ð±Ñ– Ð¿Ð¾Ñ Ñ‚Ð°Ð²Ð¸Ð² таку мету — завершити ту книжку до Ð²ÐµÑ Ð½Ð¸.
Равіть показую там, Ñ Ðº працює такий метод — пролонгована ÐµÐºÑ Ð¿Ð¾Ð·Ð¸Ñ†Ñ–Ð¹Ð½Ð° Ñ‚ÐµÑ€Ð°Ð¿Ñ–Ñ . Його Ñ‡Ð°Ñ Ñ‚Ð¾ Ð²Ð¸ÐºÐ¾Ñ€Ð¸Ñ Ñ‚Ð¾Ð²ÑƒÑŽÑ‚ÑŒ при лікуванні ПТСР, зокрема з Ð²Ñ–Ð¹Ñ ÑŒÐºÐ¾Ð²Ð¸Ð¼Ð¸, котрі Ð¿Ð¾Ð²ÐµÑ€Ñ‚Ð°ÑŽÑ‚ÑŒÑ Ñ Ð· війни. Це коли ти багато разів переповідаєш одну Ñ– ту Ñ Ð°Ð¼Ñƒ травматичну Ñ–Ñ Ñ‚Ð¾Ñ€Ñ–ÑŽ. тавиш Ñ ÐµÐ±Ðµ перед тим Ð´Ð¾Ñ Ð²Ñ–Ð´Ð¾Ð¼ Ð½Ð°Ð¼Ð°Ð³Ð°Ñ”ÑˆÑ Ñ Ð² ÑƒÑ Ñ–Ñ… Ð´ÐµÑ‚Ð°Ð»Ñ Ñ… відтворити й пригадати. І за кожним разом та Ñ‚Ð²Ð¾Ñ Ñ–Ñ Ñ‚Ð¾Ñ€Ñ–Ñ Ð±ÑƒÐ´Ðµ різною, з’Ñ Ð²Ð»Ñ Ñ‚Ð¸Ð¼ÑƒÑ‚ÑŒÑ Ñ Ñ–Ð½ÑˆÑ– деталі, ти пригадуєш те, що забув або, можливо, Ñ Ð°Ð¼ від Ñ ÐµÐ±Ðµ приховував така дуже Ñ ÐºÐ»Ð°Ð´Ð½Ð°, але цікава емоційна робота, бо відповіді на Ñ ÐºÑ–Ñ ÑŒ Ñ Ð²Ð¾Ñ— Ð¿Ð¸Ñ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Ñ‚Ð¸ можеш знайти в Ñ, Ñ– так із Ñ‡Ð°Ñ Ð¾Ð¼ Ð·Ð²Ñ–Ð»ÑŒÐ½Ð¸Ñ‚Ð¸Ñ Ñ Ð²Ñ–Ð´ того. Мені дуже Ñ…Ð¾Ñ‚Ñ–Ð»Ð¾Ñ ÑŒ цією книжкою показати, Ñ Ðº це Ñ€Ð¾Ð±Ð¸Ñ‚ÑŒÑ Ñ . Показати, що можна Ñ Ñ‚Ð°Ð²Ð¸Ñ‚Ð¸ Ñ ÐµÐ±Ðµ перед Ñ Ñ‚Ñ€Ð°Ñ…Ð¾Ð¼, перед травмою, перед болем, називати його на ім’Ñ , Ð´Ð¸Ð²Ð¸Ñ‚Ð¸Ñ Ñ Ð¹Ð¾Ð¼Ñƒ в очі, пробувати не Ð±Ð¾Ñ Ñ‚Ð¸Ñ ÑŒ Ñ– говорити, говорити, говорити, щоби Ñ Ñ‚Ð°Ñ‚Ð¸ врешті вільним. Я розповідаю в ній багато болючого та Ð¾Ñ Ð¾Ð±Ð¸Ñ Ñ‚Ð¾Ð³Ð¾. Ð¦Ñ ÐºÐ½Ð¸Ð¶ÐºÐ° — Ñ Ð²Ñ–Ð´Ñ‡ÐµÐ½Ð½Ñ Ñ Ð¾Ð»Ð´Ð°Ñ‚Ð° про Ð´Ð¾Ñ Ð²Ñ–Ð´ великої війни. книга Ñ Ð²Ñ–Ð´Ñ‡ÐµÐ½ÑŒ.
Рмова цієї прози у Ð¿Ð¾Ñ€Ñ–Ð²Ð½Ñ Ð½Ð½Ñ– з поезією… Ð½Ð°Ñ Ð¿Ñ€Ð°Ð²Ð´Ñ– трошки Ñ ÐºÐ»Ð°Ð´Ð½Ð¾ проаналізувати, в чому Ñ€Ñ–Ð·Ð½Ð¸Ñ†Ñ , бо Ñ Ð²Ð¿ÐµÑ€ÑˆÐµ Ð¿Ð¸Ñ Ð°Ð² у такому жанрі. Рле можу проаналізувати, що Ñ” Ñ Ð¿Ñ–Ð»ÑŒÐ½Ð¾Ð³Ð¾. Ð½Ð°Ð¼Ð°Ð³Ð°ÑŽÑ Ñ Ð·Ð±ÐµÑ€ÐµÐ³Ñ‚Ð¸ оцей рівень Ð²Ñ–Ð´Ð²ÐµÑ€Ñ‚Ð¾Ñ Ñ‚Ñ–, Ñ‰Ð¸Ñ€Ð¾Ñ Ñ‚Ñ–. Ð’Ñ Ðµ одно залишаю в мові Ñ„Ð¾ÐºÑƒÑ Ð½Ð° інших з іменами, з Ð´ÐµÑ‚Ð°Ð»Ñ Ð¼Ð¸. дуже важливі деталі, Ñ– тут вони мені Ð·Ð°Ð»Ð¸ÑˆÐ°ÑŽÑ‚ÑŒÑ Ñ Ð²Ð°Ð¶Ð»Ð¸Ð²Ð¸Ð¼Ð¸.
Ð Ð°Ð¾Ñ Ñ‚Ð°Ð½Ð¾Ðº Ñ Ñ…Ð¾Ñ‡Ñƒ зацитувати твій вірш, Ñ ÐºÐ¸Ð¹ Ð·Ð°Ð²ÐµÑ€ÑˆÑƒÑ”Ñ‚ÑŒÑ Ñ Ð¿Ð¸Ñ‚Ð°Ð½Ð½Ñ Ð¼. думаю про ту коробку, що ти казав ви Ñ ÐºÐ»Ð°Ð´Ð°Ð»Ð¸ Ñ‚Ñ– речі? живете?». Ð¿Ð¸Ñ‚Ð°Ð½Ð½Ñ , Ñ Ðº нам Ð²Ñ Ñ–Ð¼ жити з цим Ð´Ð¾Ñ Ð²Ñ–Ð´Ð¾Ð¼ Ñ– віднайти в ньому віру, надію й любов?Â
Готової відповіді не маю. Рле колю. немає готової відповіді, то треба Ñ Ð¾Ð±Ñ– міркувати, в Ñ ÐºÐ¾Ð¼Ñƒ Ñ Ð¿Ð¾Ñ Ð¾Ð±Ñ– буде більше любові, на що нам, Ð²Ð»Ð°Ñ Ð½Ðµ, в будь-Ñ ÐºÑ–Ð¹ Ñ Ð¸Ñ‚ÑƒÐ°Ñ†Ñ–Ñ— вказала би любов. апевне, на те, що нам треба не позагризати одне одного. У Ð½Ð°Ñ Ð²Ñ Ñ–Ñ… дуже різний Ð´Ð¾Ñ Ð²Ñ–Ð´. Так, він Ñ Ð¿Ñ€Ð¸Ñ‡Ð¸Ð½ÐµÐ½Ð¸Ð¹ одним — війною, але Ð²Ñ Ðµ ж дуже різний. родині він Ð½Ð°Ñ Ñ‚Ñ–Ð»ÑŒÐºÐ¸ різний І. найголовніше — не Ð²Ð¿Ð°Ñ Ñ‚Ð¸ в надмірну Ð°Ð³Ñ€ÐµÑ Ñ–ÑŽ, а шукати Ð²Ð·Ð°Ñ”Ð¼Ð¾Ñ€Ð¾Ð·ÑƒÐ¼Ñ–Ð½Ð½Ñ , Ð½Ð°Ð¼Ð°Ð³Ð°Ñ‚Ð¸Ñ Ñ Ð¿Ñ€Ð¾Ð³Ð¾Ð²Ð¾Ñ€ÑŽÐ²Ð°Ñ‚Ð¸.
Ра що би ще точно могла вказати любов? Ра Ð¿Ð¾Ñ‡ÑƒÑ‚Ñ‚Ñ Ð²Ñ–Ð´Ð¿Ð¾Ð²Ñ–Ð´Ð°Ð»ÑŒÐ½Ð¾Ñ Ñ‚Ñ–. Це ніби таке Ñ‰Ð¾Ñ ÑŒ Ñ ÐºÐ»Ð°Ð´Ð½Ðµ, але Ñ Ð°Ð¼Ðµ так Ñ– діє Ð´Ð¾Ñ€Ð¾Ñ Ð»Ð° любов у таких Ð´Ð¾Ñ€Ð¾Ñ Ð»Ð¸Ñ… Ñ ÐºÐ»Ð°Ð´Ð½Ð¸Ñ… Ð¾Ð±Ñ Ñ‚Ð°Ð²Ð¸Ð½Ð°Ñ… Треба кожному Ð²Ð·Ñ Ñ‚Ð¸ Ð²Ñ–Ð´Ð¿Ð¾Ð²Ñ–Ð´Ð°Ð»ÑŒÐ½Ñ–Ñ Ñ‚ÑŒ за Ñ ÐºÑƒÑ ÑŒ Ñ‡Ð°Ñ Ñ‚Ð¸Ð½ÐºÑƒ того, що Ð´Ñ–Ñ”Ñ‚ÑŒÑ Ñ . Інколи любов не про Ñ ÐºÑ–Ñ ÑŒ романтичні й легкі речі. Інколи це про Ð²Ñ–Ð´Ð¿Ð¾Ð²Ñ–Ð´Ð°Ð»ÑŒÐ½Ñ–Ñ Ñ‚ÑŒ захищати тих, кого любиш.
